Хлопчик дістав поранення у голову — за словами його хрещеної Інни, в момент вибуху він був на гойдалці. Дитину ушпиталили до медзакладу, але за декілька годин Герман помер у лікарні.
Про це повідомляє Суспільне.
Інна додала: Герман був дружнім, неконфліктним, займався карате та плаванням і захоплювався лего.
“Сонечко просто. Йому все подобалось завжди. Він казав: “Мамочка, таточко, я так люблю своє життя. Мені так все подобається. Ви мої найкращі батьки. Мені так пощастило, що я з вами, що я тут. Ми з ним спілкувалися, як з дорослим, розумієте, він був дуже мудрим”, — розповіла хрещена мама хлопчика.
“Герман був дуже довгоочікуваною дитиною, бажаною. Втратити таку дитину… Дуже щирий. Дуже порядний. Любив батьків, любив і дідуся, і бабусю. Всіх він нас любив. Він просто був доброю дитиною. І зараз таких, мені здається, навіть дітей немає. Дуже поважав усіх”, — сказала подруга родини Ірина.
Сестра Германа Ілона зазначила, що у момент атаки рідні хлопчика перебували вдома. Хлопчик залишив телефон, тому батьки не встигли попередити його про загрозу.
“Ми секунд за десять спустилися, але зрозуміли, що все… Майже десять років щасливого життя нам подарував і пішов янголятком. Дуже хороший, світове дитя. Я таких не бачила. У нас різниця 18,5 років, але ми були з ним на одній хвилі. Дуже любив спілкуватися. Постійно. Я мовчу, я він щось розповідає: анекдоти, про цікаві відео, які бачив. Був допитливим, веселим, добрим. Любив нас усіх, життя любив, автівки. Був період, коли хотів стати блогером, відео знімав”, — розповіла сестра загиблого.
Класна керівниця Наталія зазначила: батьки хлопця любили й оберігали. Він залюбки відвідував уроки, був дослідником за натурою, робив завжди цікаві висновки та полюбляв дискусії. За словами вчительки, Герман мав багато товаришів, його смерть для дітей стала шоком.
“Дуже часто він не погоджувався зі мною в деяких питаннях, і в мене відшукував якісь помилки. Ми потім разом розбирали, і дуже часто було так, що саме він виявлявся правим. І ми тоді дивувалися, що наскільки він спостережливий, уважний до деталей, до дрібничок. Дуже любив життя. Насолоджувався кожною миттю. І, зі слів мами, Герман дуже часто повторював фразу: “Мамо, мені так подобається жити. Я такий щасливий, що ви у мене є. Я такий щасливий. Мамочко, ти найкраща у світі. Я тебе дуже-дуже люблю”. Він мав багато планів на життя і багато мрій”, — розповіла Наталія.
У Германа залишилася старша сестра та батьки. Хлопчика кремують в Одесі і потім поховають у Кривому Розі.
Також сьогодні, 7 квітня, у Храмі святої мучениці Тетяни у Кривому Розі прощалися з іншим загиблим хлопчиком – семирічним Радіславом Яцком.
За словами бабусі Таї, він разом із батьками, восьмимісячною сестрою та прабабусею в момент атаки їхав у авто. Ввесь удар припав на Радіслава. Поранень зазнали тато та прабабуся, маму з донькою не зачепило. Бабуся зазначила, що Радіслав навчався у другому класі: захоплювався арифметикою та англійською мовою.
“Він любив життя. Дуже любив свою матусю, сім’ю. Він щовечора казав батькам і сестричці, як любить її. Вірив у перемогу і мріяв поїхати на море. Любив тварин: одного разу рятував їжачка, шукав ящірок, равликів і казав, що вони дуже милі. Приходив до хворого дідуся і казав: “Зараз я тебе поцілую, і воно пройде, не буде боліти”. Я не знаю, навіщо таких світлих діток Бог забирає”, — розповіла Тая.
За її словами, у тата Радіона розірвані барабанні перетинки, осколкові поранення голови та ока. А у прабабусі посічена осколками голова. Чоловік лікується вдома під наглядом лікаря — допомагає дружині доглядати за донечкою. Жінка додала, що від автівки не лишилося нічого.
“Анюточка — дуже гарна мама. Кожний день народження вона дуже креативно планувала для Радіслава, вони були тематичними, в різних кольорах. Все в нього було: від живих метеликів до мурашиної ферми. Дуже любляча сім’я. Дуже любив сестричку Аделіночку. Прибігав зі школи — й одразу до неї. Допомагав завжди матусі піклуватися про неї”, — сказала бабуся.
Класна керівниця хлопчика Ірина розповіла: Радіслав був дуже чудовим хлопчиком, дружнім, добрим, відкритим, мав велике майбутнє. Цікавився всім, що було навколо.
“Він дуже був радий кожному своєму досягненню. Він був, з одного боку, як маленький мужичок, зі стержнем: у нього завжди була своя думка, погляди на все. А з іншого — був дуже ніжним і милим, дуже чекав на сестричку. Пам’ятаю, цей останній день, якраз були в школі, наша черга була вчитися. У нас були три уроки. Я пам’ятаю це останнє завдання, яке було. Так він його найперший виконав. Ще взяв аркушик і показав на увесь клас, що був перший. Мама розповідала, що він того дня був дуже-дуже веселий. Прийшов зі школи, був радий, що домашнього завдання не було”, — пригадала вчителька.
За її словами того дня родина поверталася з дачі. Вибух стався просто перед їхньою автівкою. Якби вони буквально на секунду швидше поїхали, то ніхто б не вижив, додала Ірина.
У Кривому Розі 4 квітня близько 18:50 пролунав вибух. Війська РФ атакували центр житлового мікрорайону касетним “Іскандером”. Загинули 19 людей, серед них дев’ятеро — діти. Понад 70 містян дістали поранення.
Внаслідок атаки у місті пошкоджені майже два десятки багатоквартирних будинків, шість навчальних закладів, ресторан, понад 30 транспортних засобів.
7, 8 та 9 квітня у Кривому Розі оголошені днями жалоби за загиблими внаслідок російських атак на місто, повідомив керівник місцевої Ради оборони Вілкул.
Раніше “Особи” також сповіщали: Удари по Нікопольському та Синельниківському районах, жалоба по загиблим криворіжцям: події війни на Дніпропетровщині.
