Під час обшуків у куратора “Великого будівництва” Юрія Голика детективи НАБУ знайшли в його телефоні внутрішні документи Бюро, апдейти по розслідуваннях та ухвали по справах бюро.
Все те, що у Голика, як фігуранта розслідування, не повинно було опинитись у жодному разі. Інформацію Голику оперативно передавав його соратник Георгій Біркадзе.
Про це йдеться у журналістському розслідуванні команди BIHUS.Info.
Наявні листування вказують на можливу причетність до цих “зливів” вищого керівництва антикорупційного бюро. Та хто насправді був автором цих переписок?
У справі з «витоками» у НАБУ фігурує голова Броварської райдержадміністрації у 2020-2021 роках, а нині бізнесмен Георгій Біркадзе
Журналісти BIHUS.Info отримали скріни з вилучених айфонів Голика. Проаналізували їх. І знайшли декілька моментів, що ставлять під сумнів усі поширені (й логічні) версії щодо джерела витоку. Свої теорії ми спробували перевірити, зокрема, й на поліграфі, на який запросили самого Біркадзе.
Неочікувані повороти у справі про “зливи” в НАБУ та чому вся ця історія є факапом усієї антикорупційної системи – у відео від Denys Bihus:
Таймінг:
00:00:00 – чому це відео таке довге і про що воно
00:03:33 – реклама
00:05:18 – розслідування НАБУ про ідеолога “Великого будівництва” Юрія Голика
00:07:58 – з чого почався скандал зі “зливами” в НАБУ
00:13:50 – безвідповідальність керівництва НАБУ
00:15:15 – початок розслідування
00:17:06 – що в телефоні Голика: переписки з радником Біркадзе
00:19:40 – інформація від НАБУ за 2021 рік
00:29:56 – інформація від НАБУ за 2022 рік
00:39:05 – інформація за 2023 рік: найцікавіші скріни
00:41:21 – що можна встановити по співрозмовниках Біркадзе
00:47:50 – як джерела з підрозділу Д2 аргументують невинуватість Гізо
00:51:03 – перевіряємо стиль письма Гізо Углави
00:54:12 – “Бигус Леся”: імітація переписок Біркадзе
00:58:04 – перша розмова з Біркадзе
00:59:41 – дослід з поліграфом
01:03:23 – друга розмова з Біркадзе
01:13:33 – висновки: спецоперація чи корупція?
Відео BIHUS.Info мало резонанс. Журналісти повідомили, що у Раді відреагували на розслідування про “зливи” з НАБУ. Депутатка Анастасія Радіна разом з колегами ініціює публічне засідання комітету з антикорупційної політики щодо “зливів”.
Про це депутатка повідомила у соцмережах. Офіційне запрошення скоро отримає і директор НАБУ Семен Кривонос.
Сподіваємось, це нарешті підштовхне очільника НАБУ та внутрішній контроль відомства не зволікати з розслідуванням і рішучими кадровими рішеннями. Ну а ми продовжимо слідкувати за ситуацією, – резюмують розслідувачі.
Водночас директор НАБУ Кривонос звинуватив у “тиску на нього” іншу команду розслідувачів – Центру протидії корупції (ЦПК).
За два тижні після публікації фактів про Гізо Углаву і витоки матеріалів розслідування з НАБУ та 4 дні після сюжету журналістів bihus.info директор НАБУ Кривонос відреагував публічно. І почати він вирішив зі звинувачень на адресу ЦПК у “полюванні на відьом”.
Рада громадського контролю НАБУ, де вже багато років немає представників ЦПК, теж вимагає звільнення Гізо Углави ще ДО завершення досудового розслідування.
Проте, це нюанси. Головне – результат. А саме – відсутність подальших витоків з НАБУ фігурантам розслідувань і притягнення винних до відповідальності. Чого без звільнення Гізо Углави досягти на цьому етапі вже неможливо, – повідомляють у ЦПК
Нижче наведено аналіз певних маніпулятивних аргументів Кривоноса і бачення ситуації розслідувачами ЦПК.
Кривонос:
“За фактом витоку інформації розпочато саме ДОСУДОВЕ розслідування. Воно дає набагато більше інструментів для отримання доказів причетності тих чи інших посадових осіб до злочину, аніж внутрішнє службове розслідування”
Відповідь ЦПК:
По-перше. Ніхто не заважає одночасно проводити і службове, і досудове розслідування. Це дві різні процедури, які до того ж мають різні стандарти доказування. Наслідком першого може стати звільнення Углави і для цього достатньо обґрунтованого переконання у його причетності до “зливів”, тоді як наслідком другого – притягнення до кримінальної відповідальності за умови доведення винуватості поза розумним сумнівом.
По-друге. Досудове розслідування може тривати РОКАМИ. Тобто виглядає так, що Семен Кривнос не готовий звільняти Углаву якнайшвидше в рамках законної дисциплінарної процедури, а лише можливо буде готовий зробити крок до такого звільнення через багато років після вироку суду у цій справі, якщо до цього взагалі колись дійде.
По-третє. Саме директор НАБУ Семен Кривонос не забезпечив своєчасного початку навіть досудового розслідування (воно почалося лише через два тижні з моменту як про ці факти дізнався директор НАБУ), не забезпечив ключових умов успішності та об’єктивності такого розслідування: конфіденційності та раптовості. Не секрет, що Углава був обізнаний як про факт розслідування, так і про його суть, що з самого початку дозволяло йому як знищувати докази, попереджати можливих спільників (Біркадзе, Голика та детектива Полюгу), так і впливати та втручатися в процес слідства.
За цих умов з самого початку керівництво НАБУ зробило ефективне досудове розслідування неможливим.
Таке затягування на роки, прикриваючись якимось гіпотетичним суворішим покаранням, – чистої води маніпуляція.
Кривонос:
“Підкреслю, «злив» інформації (розголошення даних досудового розслідування)- це кримінальний злочин. Вважаю неприпустимим нехтувати законом, щоб просто когось звільнити”
Відповідь ЦПК:
Кримінальне провадження розпочато тільки через ДВА тижні після отримання Кривоносом службової записки про “зливи” інформації фігуранту справи “Великого будівництва” Юрію Голику. Тягнути з дисциплінарним провадженням за фактами таких зливів немає жодного сенсу. Адже з перших днів Углава знав про кримінальне провадження і його суть. Хоча юридично процес початку слідства мав би бути максимально конфіденційним та захищеним. Цього Директор НАБУ не забезпечив.
Кривонос:
“Крім згаданого досудового розслідування щодо витоків, в НАБУ відповідно до моїх наказів розпочато два службових розслідування. Одне – щодо можливого тиску на викривачів, інше – щодо можливих неправомірних вказівок детективам”.
Відповідь ЦПК:
Інформація про ці службові розслідування — це хороша новина. Але, по-перше, не відомо, чи взагалі фігурує у них постать першого заступника Кривоноса, і по-друге, скільки часу потрібно директору НАБУ, аби організувати швидкий та ефективний процес службового розслідування, яке, наголошуємо, проводити значно простіше за досудове. Вже щонайменше два тижні відомо про факти спроб втручання Углави в розслідування та його неетичну поведінку, але жодних висновків і результатів за цими фактами досі немає. Якщо за найближчий тиждень або два такі розслідування не закінчаться дієвим результатом, то стане очевидно, що ці розслідування були потрібні лише для замилювання очей і відвернення уваги від ключового – звільнення Гізо Углави.
Кривонос:
“Наголошу, будь-які рішення, в тому числі й кадрові будуть прийматися мною виключно за результатами розслідувань”.
Відповідь ЦПК:
Як директор НАБУ, ви маєте діяти за законом. І от як вказує діяти Закон “Про НАБУ” у таких ситуаціях – кадрові рішення приймаються на підставі висновку СЛУЖБОВОГО розслідування в рамках дисциплінарної процедури, а не на підставі результатів досудового розслідування.
Закон чітко говорить: “Незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, яка стала відомою працівнику у зв’язку з виконанням його повноважень, є підставою для притягнення працівника до ДИСЦИПЛІНАРНОЇ відповідальності” (ч.4 ст.28 Закону України “Про НАБУ”).
Факт такого “незаконного розголошення” можна встановити в рамках службового розслідування. Яке в НАБУ проводити не захотіли. Хоча це можна зробити за лічені тижні, а не місяці чи роки, як у випадку із досудовим розслідуванням.
Журналісти ЦПК насамкінець подякували Семену Кривоносу за його публікацію та висловили сподівання, що у того немає мети затягнути розслідування фактів “на 2 або більше місяців, щоб якось замʼяти ситуацію”.
Принаймні такий план наразі виголошує ваш заступник Гізо Углава в середині бюро, – резюмують у ЦПК.
Нагадаємо, раніше “Особи” також писали: Фігурант розслідування щодо тендерів на ремонт доріг на Дніпропетровщині Голик їздить за кордон під час війни.
