Акція у Дніпрі, що починалася як протест проти звільнення Михайла Федорова з посади очільника Міноборони, поступово змінила формат і порядок денний.
29 серпня біля міської ради на акції «Досить ігнорувати» говорили про комунікацію влади із суспільством, корупцію, євроінтеграцію, роботу державних інституцій та відповідальність за політичні рішення. Деталі розповіли «Dnipro.media».
Досить ігнорувати
Протест «Досить ігнорувати» перетворився на відкритий мікрофон. Люди по черзі виходили й озвучували запитання, які хотіли б поставити президенту України під час повноцінної пресконференції.
Організатори пропонували говорити про антикорупційні реформи, євроінтеграцію, корупцію та рішення центральної влади. Одним із гасел вечора стало: «Джерелом влади є народ!».
За словами одного з учасників, причина, через яку люди продовжують зустрічатися, залишилася для них незмінною – відсутність прямої комунікації влади із суспільством.
«Влада має слухати свій народ, але народ виходить більше місяця – і нуль комунікації від влади», – сказав він.
Попередні мітинги, на його думку, дали певні результати, але головної відповіді протестувальники не отримали: чи готова влада до постійного прямого діалогу. Саме тому вимога провести пресконференцію стала наступним кроком протестної кампанії.
Фактично 29 серпня протестувальники спробували провести таку пресконференцію самі. Замість журналістів до мікрофона по черзі виходили громадяни й формулювали те, про що хотіли б особисто запитати Володимира Зеленського.
Однією з перших виступила учасниця акції Ясміна. Її запитання стосувалося євроінтеграції та законодавчих змін, які, на її думку, держава відкладає замість того, щоб рухатися до ЄС.
«Ми маємо рухатися вперед, а не назад», – сказала вона.
Вона різко критикувала можливий рух у бік авторитарних практик. Її особиста позиція полягає в тому, що вибори є необхідною складовою демократії.
Найдовшим того вечора став виступ Олександра Романенка – ветерана АТО та уродженця Дніпра, який нині живе у прифронтовому населеному пункті.
Своє звернення він почав зі статті 5 Конституції України, яка визначає народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади. А потім звернувся безпосередньо до президента:
«Коли ти вийдеш до людей і звітуватимеш перед людьми, в першу чергу перед українцями?»
Ветеран говорив про війну, нерівність, ставлення держави до військових і ветеранів, а також про дистанцію між владою і громадянами. Також він закликав Президента України побачити життя прифронтових територій зблизька, а не обмежуватися короткими офіційними візитами.
Попри різкість окремих виступів, організатори та учасники постійно наголошували на мирному характері протесту. Основними інструментами суспільного впливу вони називали мітинги, петиції та публічні звернення.
Інша учасниця протесту, Марія, сформулювала два запитання. Перше – за якими критеріями та професійними якостями підбирають людей до Офісу Президента та на високі державні посади. Друге стосувалося відчуття безкарності високопосадовців і відповідальності влади за людей, яких вона призначає на посади.
Ще одна учасниця акції, Ольга, почала не з критики влади, а з подяки людям, які продовжують організовувати акції. Потім вона закликала підтримати петицію з вимогою провести відкриту пресконференцію Президента України.
«Він почує питання і вже не зможе закрити вуха і сказати, що таких питань нема», – пояснювала учасниця.
До цієї акції організатори неодноразово заявляли, що намагалися подати кілька електронних петицій із вимогою провести відкриту пресконференцію за участі незалежних медіа, однак їх не публікували. 27 серпня на сайті президента все ж оприлюднили петицію дніпрянки Анни Репіної «Про проведення відкритої пресконференції Президента України з незалежними журналістами та суспільством».
Її авторка пропонує запросити незалежні та критично налаштовані медіа й дати журналістам можливість ставити запитання без попереднього погодження. Станом на 30 серпня петиція зібрала понад 9 тисяч із необхідних 25 тисяч підписів.
Від «Поверніть Федорова» до «Досить ігнорувати»
Акцію «Досить ігнорувати» організували ті ж люди, які проводили у Дніпрі протестні акції після звільнення Михайла Федорова. За день до цього, 28 серпня, посадовець повідомив, що погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій.
На мітингу про це теж говорили.
Одна з організаторок нагадала учасникам, що у Федорова з’явилася нова робота і він продовжить займатися проєктами для України. Вона прямо сказала, що не шкодує про попередні акції, навіть якщо їхня початкова вимога – повернути Федорова до Міноборони – так і не була виконана.
За її словами, сенс протестів був не лише в конкретному прізвищі, а у формуванні самого механізму суспільної реакції.
«Нам треба пресконференція для того, щоб нас банально перестали ігнорувати», – сказала організаторка.
Одна зі співорганізаторок протестів, Діана, пояснила, що тепер центральною вимогою є саме публічна розмова очільника держави з незалежними журналістами.
«Ми хочемо бачити прозору комунікацію», – пояснила співорганізаторка.
Наступна тема протестів – антикорупційні законопроєкти
На 1, 3 та 5 вересня анонсували нові зібрання – уже з вимогами до Верховної Ради повернутися до розгляду низки законопроєктів, пов’язаних із боротьбою з корупцією.
Організатори акцій проти відставки Михайла Федорова та «Досить ігнорувати» наголосили, що не є координаторами нової кампанії. За їхніми словами, її ініціювали люди, які раніше приходили на протести на підтримку Федорова. Колишні організатори можуть допомагати їм порадами, але формально не керують цими заходами.
В окремому анонсі названі шість законопроєктів:
№15343 – щодо посилення незалежності посади генерального прокурора;
№15334 – щодо визначення підслідності та міжнародного співробітництва у кримінальному процесі;
№15354 – щодо обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
№15333 – щодо строків досудового розслідування та запобігання процесуальним зловживанням;
№13602 – щодо удосконалення роботи Державного бюро розслідувань;
№15388 – щодо посилення контролю за законністю походження коштів, внесених як застава.
Раніше ми писали:
У Дніпрі планували витратити майже 293,5 млн грн на реконструкцію школи: тендер уже скасували
У Дніпрі розшукують двох підлітків
На Криворіжжі сільський голова обвинувачується у розтраті понад пів мільйона гривень
