Telegram-канал та сторінка у Facebook мера Дніпра Бориса Філатова давно перестали бути просто майданчиками повідомлень про діяльність міської влади. Це персональне медіа, де міський голова одночасно виступає коментатором актуальних подій, керівником міста, політичним опонентом, автором особистих історій, а часом і агресивним учасником публічних конфліктів.
Зауважу, що у Facebook Філатов має дві сторінки – одну особисту (357 тис. підписників) , а іншу більш офіційну (136 тис. підписників). Тому за основу для аналізу ми взяли архів його Telegram-каналу. І дописи тільки за рік — від 1 вересня 2025-го до 12 вересня 2026 року. Але цього достатньо, щоб дослідити особливості стилю та тематики повідомлень Бориса Філатова.
За цей час в архіві міститься 333 текстові публікації. Загальний обсяг тексту — близько 49 тисяч слів, або понад 320 тисяч знаків. Тобто йдеться про достатньо великий масив, за яким уже можна побачити певну редакційну логіку самого Філатова.
Перший висновок доволі очевидний: Telegram мера – це не сторінка чиновника в класичному розумінні. Це сторінка політика і публічної особи, яка використовує максимально персоналізований стиль комунікації.
Війна залишається головною темою
Найбільш помітний пласт дописів Філатова – війна, російські атаки, наслідки обстрілів, робота міських служб та підтримка оборони.
Проягом року він регулярно пише про ракетні та дронові удари по Дніпру, загиблих і постраждалих, пошкоджені будинки, роботу комунальників, енергетиків, медиків, рятувальників. Війна у його каналі існує не тільки як військова тема. Вона постійно переходить у тему функціонування міста.
Саме тому після чергового удару поруч із повідомленнями про наслідки атаки з’являються розповіді про аварійні бригади, відновлення електропостачання, допомогу мешканцям, компенсації та «єВідновлення».
Цей стиль добре видно, наприклад, у грудневих публікаціях: після атаки Філатов пише не лише про руйнування, а й про роботу міських служб та взаємодопомогу мешканців.
Ще один пов’язаний напрям – оборона. Мер регулярно говорить про допомогу ЗСУ, військовим частинам, закупівлі та передачу техніки. Після засідання міськради він, зокрема, повідомляв про близько 30 млн грн прямої допомоги Силам оборони.
Таким чином, у його комунікації війна фактично є рамкою, через яку він пояснює значну частину діяльності міської влади.
Мер як керівник міста
Друга велика тема у дописах Філатова – власне Дніпро. Мер багато пише про комунальне господарство, дороги, лікарні, транспорт, енергетику, міську інфраструктуру, підготовку до зими, роботу комунальних підприємств.
Але це не завжди повідомлення у форматі «міська рада зробила». Навпаки, Філатов часто персоніфікує владу: «ми», «я», «мої комунальники», «наше місто». Характерно, що ця особливість персонифікацію влади Дніпра дублюється і офіційними каналами міськради. “Виконали за дорученням мера Бориса Філатова” – рефреном лунає чи не у кожному дописі пресслужби міської ради Дніпра.
Філатов майже постійно будує навколо себе роль особистого відповідального суб’єкта. «Я» і «ми» тут важливіші за безособове «міська влада». Успішно відремонтували – це результат команди Філатова. Допомогли військовим – це рішення міста, за яке він готовий відповідати. З’явилася загроза для Дніпра – він особисто пояснює, що відбувається. З’явився політичний опонент – він особисто вступає в суперечку.
Це важлива особливість його стилю: мер не просто звітує про виконану роботу, а намагається показати місто як систему, якою він особисто керує. Тому власні соцмережі для Філатова – ще й інструмент політичної відповідальності: якщо місто вистояло, він пояснює, що це зробила команда; якщо виникла проблема – пояснює її причини і називає винних.
Конфлікт із центральною владою
Третій великий сюжет – відносини Дніпра з центральною владою. Тут тональність дописів Філатова змінюється. Якщо у повідомленнях про комунальне господарство міський голова Дніпра здебільшого прагматичний, то в політичних текстах він часто переходить до іронії, сарказму, прямої критики.
Філатова регулярно цікавлять бюджетні відносини між державою та містами, повноваження місцевого самоврядування, адміністративні рішення Києва, питання розвитку агломерації та спроби змінити систему управління великими містами.
Показовий приклад – його реакція на ідею фрагментації Дніпра на окремі адміністративні утворення. Тут з’являються характеристики на кшталт «розумнички» та «недалекоглядна дурість». Тобто образ чиновника тут поступається місцем образу політичного бійця, який демонструє аудиторії: «я знаю, хто і навіщо намагається впливати на моє місто».
Коли з’являється ненормативна лексика
Саме на цьому тлі особливо цікаво подивитися на лексику Філатова. За консервативним підрахунком, у 20 із 333 текстових дописів мера Дніпра зафіксовано 26 очевидних випадків обсценної або відверто вульгарної лексики. Це близько 6% текстових публікацій.
Але якщо додати до цього нецензурні евфемізми та широкий спектр образливих характеристик — «ідіоти», «покидьки», «вилупки», «потвори», «виродки», «боягузи», «брехуни», «маніпулятори», «скоти» тощо, – частка конфліктної лексики стає значно більшою.
Очевидна обсценна лексика присутня приблизно у шести відсотках текстових постів. Вона концентрується у конкретних ситуаціях.
Найчастіше це:
- персональні конфлікти;
- відповіді на публічні атаки;
- критика російських загарбників та їхніх прихильників.
Наприклад, у дописі про удар по «Олейні» 10 вересня Філатов вживає «грьобані “Бандеролі”» та нецензурне «пацакам пох@й».
Тобто лайка виконує функцію емоційного підсилювача. Вона дозволяє Філатову відмовитися від дистанції між чиновником і читачем. Це може подобатися частині аудиторії саме тому, що виглядає неофіційно і щиро. Але є й зворотний бік: коли та сама лексика використовується у конфлікті з конкретними людьми, особистий блог мера перетворюється на інструмент публічного тиску.
При цьому лайка розподілена протягом року дуже нерівномірно. У вересні 2025 року вона з’являється вже на початку аналізованого періоду. У жовтні та листопаді – періодично. У грудні й січні також є окремі різкі публікації.
Та справжній пік припадає на березень-квітень 2026 року. Причина очевидна з самого масиву текстів: саме тоді різко загострюється персональний конфлікт Філатова з блогером Ігорем Лаченковим.
Лаченков як окрема тема
12–16 березня Філатов фактично влаштовує публічну словесну війну з блогером Лаченковим. В одному дописі він використовує кілька грубих образ, наступного дня продовжує атаку, а 16 березня пише, що табуйованої та обсценної лексики нібито «не буде» – і тут же переходить до різко зневажливих характеристик опонента. Тут уже зникає більшість чиновницьких евфемізмів. З’являються «чл*носос», «ху*та», «обо*рыш», «покидько», «боягуз», «мразь» та інші образливі визначення.
Причому сам Філатов усвідомлює зміну стилю. В одному з дописів він прямо попереджає читача про «табуйовану та обсценну лексику», а далі продовжує персональну атаку. В іншому звертається до Лаченкова із запрошенням на особисту зустріч і пропонує публічно обговорити взаємні звинувачення. Врешті він пише про те, що блогер на зустріч не прийшов.
Цей епізод важливий не стільки через конкретний конфлікт, скільки як демонстрація механізму роботи Telegram Філатова. Він не намагається весь час говорити мовою пресслужби. Навпаки, коли вважає, що його атакують персонально, він відповідає персонально та намагається бити нижче пояса. У цьому сенсі канал Філатова ближчий до особистого блогу політика, ніж до офіційного інформаційного ресурсу міського голови.
Російська мова: рідкісна, але принципова
Ще один цікавий результат аналізу – мовний. Із 333 текстових публікацій 12 можна ідентифікувати як російськомовні, тобто приблизно 3,6%. Це не означає, що всі інші дописи абсолютно позбавлені російських слів, цитат чи фрагментів. Йдеться саме про пости, написані переважно або повністю російською.
Російськомовні публікації датуються:
- 12 вересня 2025 року;
- 27 вересня 2025 року;
- 18 листопада 2025 року;
- 14 та 30 січня 2026 року;
- 7 та 12 березня;
- двома публікаціями 14 квітня;
- 3 та 14 червня 2026 року.
Тобто це не регулярний двомовний режим. Російська для Філатова радше ситуативний інструмент. Причому в кількох випадках він спеціально пояснює, чому переходить на російську.
30 січня він починає пост позначкою «RU» і пояснює, що пише російською, оскільки думає нею від народження. 14 квітня знову починає допис із «RU» і прямо зазначає, що робить це навмисно: адресати, за його словами, спілкуються між собою російською і краще сприймають цією мовою певну реальність.
Особливо показовим є пост 18 листопада, адресований російськомовним опонентам. Тут вибір мови стає частиною самої політичної риторики.
Тобто російська у Філатова – не просто мовна звичка, він використовує її як риторичний маркер адресата.
Особисті тексти – важлива частина каналу
Ще одна особливість філатівського стилю – велика кількість особистих повідомлень. Філатов розповідає про свої переживання, ставлення до людей, тварин, міста, минулого, власного покоління. У таких текстах він може переходити від політики до абсолютно приватних речей. Це створює ефект близькості з аудиторією. Перед читачем не просто міський голова, а конкретна людина зі своїм характером, спогадами, симпатіями та антипатіями.
Наприклад, є великі особисті тексти про смерть собаки Абу та появу нового собаки Бамбіно. Така персоналізація, очевидно, є однією з причин популярності формату (кількість підписників у каналу Філатова – понад 78 тисяч). Офіційний реліз міськради можна замінити іншим релізом. Особистий пост мера – ні. Суб’єктивність – та фішка, яку Філатов активно використовує, сподіваючись на додаткові політичні очки.
Григорій Луговський
* * *
Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу.
«Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Раніше “Особи” також писали: Мер Дніпра Борис Філатов повернув квиток у космос і задекларував мільйонний дохід.
