Новини

ГЗК працюють на 50% або простоюють: що відбувається з підприємствами Кривого Рогу

91Переглядів

У Кривому Розі Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати працюють на половину потужностей. Південний ГЗК перебуває у простої, а Інгулецький залишається законсервованим. На тлі кризи «Метінвест» готується скорочувати витрати та персонал.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» із посиланням на інтерв’ю операційного директора групи «Метінвест» Олександра Мироненка виданню Forbes Ukraine.

Собівартість виробництва «Метінвесту» зросла на 30%

За словами Олександра Мироненка, 2026 рік став одним із найскладніших для компанії. За рік собівартість виробництва «Метінвесту» зросла приблизно на 30%.

Серед основних причин він називає здорожчання електроенергії та логістики, блокування портів, російські удари по підприємствах, а також торговельні обмеження ЄС.

Центральний і Північний ГЗК працюють на 50%

Із чотирьох великих гірничо-збагачувальних комбінатів Кривого Рогу зараз працюють Центральний та Північний ГЗК. Водночас обидва завантажені приблизно на 50%.

Вони виробляють окатки та високоякісний залізорудний концентрат. Через проблеми з морською логістикою збільшити виробництво зараз складно.

До блокування портів Північний і Центральний ГЗК разом могли відправляти морем близько 500 тисяч тонн залізорудної продукції щомісяця. Тепер основним доступним закордонним ринком для компанії залишається ЄС.

Південний ГЗК зупинився через блокування портів

Південний гірничо-збагачувальний комбінат наразі перебуває у простої через закриття українських морських портів.

До зупинки Південний ГЗК міг експортувати близько 1 мільйона тонн залізорудної продукції на місяць. Разом із продукцією Північного та Центрального ГЗК компанія через втрату морського експорту недовантажує приблизно 1,5 мільйона тонн залізорудної продукції щомісяця. І це без урахування металопродукції.

Інгулецький ГЗК – законсервований

Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат не працює з 2024 року. Простій пояснюють високою вартістю електроенергії, оскільки за нинішніх цін виробництво залізорудного концентрату економічно невигідне.

Комбінат законсервували, але в компанії заявляють, що за сприятливих умов його можна буде знову запустити.

За словами Олександра Мироненка, для економічно доцільного відновлення роботи Інгулецького ГЗК ціна залізорудного концентрату має становити приблизно 135-150 доларів за тонну. Наразі руда коштує близько 100 доларів за тонну, а довгострокового прогнозу суттєвого зростання цін компанія не бачить.

Загроза КАБів

Окремо Олександр Мироненко розповів про безпекові загрози для підприємств у Кривому Розі. За його словами, у місті вже були випадки, коли долітали російські керовані авіаційні бомби – КАБи. Водночас зараз такі випадки залишаються рідкісними. Проте ситуація може змінитися.

«Запасу міцності вже немає»

Операційний директор «Метінвесту» порівняв нинішню ситуацію з першими роками повномасштабної війни. За його словами, у 2022-2023 роках компанія ще мала фінансовий запас, сформований до повномасштабного вторгнення.

«Сьогодні запасу міцності вже немає», – сказав він.

У компанії вважають, що без державної підтримки та допомоги міжнародних партнерів гірничо-металургійній галузі буде дедалі складніше працювати.

Серед необхідних кроків Олександр Мироненко називає підтримку підприємств після російських атак, доступнішу залізничну логістику, відновлення стабільної роботи портів та захист українського ринку від дешевого імпорту.

«Метінвест» готується скорочувати персонал

На тлі погіршення ситуації компанія планує зменшувати витрати. Серед антикризових заходів буде й скорочення персоналу.

Точну кількість працівників, яких можуть скоротити, компанія поки не називає. За словами операційного директора, рішення ще опрацьовують, однак скорочення можуть бути «значними».

Насамперед компанія планує переглянути чисельність адміністративного персоналу та обсяги робіт, які виконують підрядні організації. Частину робіт, які раніше виконували підрядники, хочуть передати власним працівникам.

Раніше «Особи» також писали: «Французькі лікарі допомогли медикам Дніпропетровщини прооперувати тяжких поранених».

Залишити відповідь