Після підриву армією РФ Каховської ГЕС минуло понад два роки. Природа на березі Каховського водосховища поступово відроджується.
Про це розповідає Суспільне, журналісти якого побували на теренах колишнього водосховища та поспілкувалися з екологом Вадимом Манюком.
Еколог каже, екосистема все більше нагадує Великий Луг — місцевість, яка була до будівництва водосховища. Нині там відроджуються плавні, які були затоплені понад 60 років. На колишньому дні водосховища формуються нові луки, з’являються рідкісні рослини, повертаються плазуни та водяні птахи.
За словами Манюка, на місці колишнього водосховища нині ростуть різноманітні трави.
“Багато трави вже такої стиглої, з плодами. Наприклад, дрік фарбувальний, він дуже красиво цвіте, але зараз уже у нього боби повиростали. Також цікава рослина — ескерида красива, або найкрасивіша. Доволі рідкісний в наших краях вид, тут він в плавнях себе добре почуває, вже стиглі також плоди на ньому — витончені кульбабки. Ну і віє теплом, таким спокоєм. Літо — це спокій”, — каже еколог.
Нещодавно, каже, у районі пройшли дощі. Завдяки додатковій волозі на березі проростають нові рослини.
“Вологи не було, було сухо. А от тепер гірчак займає тут нішу. Тобто природа адаптується. Настав час цвітіння, викидається суцвіття, і, я думаю, буде і насіння також. Це типовий вид у плавнях, дуже характерний”, — сказав фахівець.
Вадим Манюк каже, що переважне місце тут займає очерет. Він виживе на цій території, навіть якщо буде засуха.
“Я за очерет найменше переживаю, він висохне останнім. Очерет — дуже живуча рослина. Недаремно він космополіт, по всьому світі поширився. Це вважається ледве не єдиною справжньою космополітною рослиною, яка є на всіх континентах і навіть на островах. Якщо сказати, що таке дніпровські плавні? Це буде очерет і верба”, — розповів еколог.
Чоловік розповідає, у перший рік після підриву ГЕС на березі водосховища був пісок.
“Далі були верби, а тут був пляж. Чому так? Тому що це була мілина. Якщо там глибина була 2-3 метри і більше, то ту були глибина десь пів метри. Потім сюди прийшли рослині пісколюбиві, а тепер уже прийшли рослини, які ростуть на луках, тобто тут накопичується гумус поступово. І з часом цей пісок може вкритися уже родючим грунтом”, — каже він.
Серед рослин, які ростуть на березі: перекотиполе, канадська злинка.
“Це інвазійний вид, чужинець, яких ми не хочемо впускати, як екологи, в наші екосистеми, але цей процес не зупинити і вона свою роль тут виконує як піонерна рослина: накопичує першу масу, закріплює ґрунт”, — сказав Вадим Манюк.
За його словами, у порівнянні з минулим роком — ця територія дуже змінилася. Зокрема, зʼявилися інші види рослин.
“Це хороша, така повноцінна вже болотяно-лучна рослинність. Різні види формують угруповання — це не хаос, це вже закономірність. Ми бачимо гірчак, плакун-траву, осоки, смикавець — це таке хороше угруповання для природного болота. Так само і в лісі ми бачимо, як стабілізувався ґрунт: він вже там не пересихає, немає тріщин, не перегрівається, як було в перший рік, не розсихається. Він уже вкритий шаром опалого листя, під ним — волога, і там є своє вже життя всередині ґрунту. Це вже наземний ґрунт, який формується як родючий. І так — на кожній ділянці,” — каже еколог.
Матеріал журналісти Суспільного підготували за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office.
Раніше “Особи” також писали: “Велике прибирання”: кому дісталися понад 450 мільйонів на очищення Дніпра від сміття.
