А перед тим дорікав старенькій, що прийшла, коли немає тривоги та ще й у вихідний.
І взагалі, сприйняв її за вкрай підозрілу ворожу “шпигунку” – бо ж державною зверталася.
Його питання до літньої жінки і дані їй відповіді спонукали останню до гнітючих сумнівів щодо адекватності та інтелектуальної дієздатності службовця.
Інцидент, про який йтиметься, стався у суботу, 3 травня, близько 10:30.
Нервово виснажена ледь не щоденним «шахедним» терором, пенсіонерка на четвертий рік війни таки вирішила розвідати, де ж розташоване найближче до неї бомбосховище.
Пішла на пошуки. Блукала довгенько, бо, як з’ясувалося, вказана в оголошенні адреса не співпадає з фактичною. Єдине, що збігалося, то це назва пункту призначення.
Коли увійшла на об’єкт, її зустрів чоловік років 50-55. Бесіда, в переказі жінки, була такою:
- Что вам нужно?
- Шукаю бомбосховище.
- Так тревоги ж нет… И выходной!
- А хіба у війни є вихідні? Тому і прийшла завчасно, щоби знати куди бігти, якщо знадобиться.
- Убежище – только для нас! И вообще оно на ремонте.
- Чому ж ви не повідомили про це АТБ, де висить об’ява?
- Какое АТБ?..
- Та покажіть, хоч де те сховище?
- Зачем?.. Я что, все брошу и вас поведу?
- А ви принципово українською не розмовляєте? Ви самі, часом, не з московії?
- А-а… Вы так? А сама – кто такая? Я сразу понял, что вы какая-то подозрительная.
Черговий рішуче підійшов до вхідних дверей, різко прочинив і гаркнув:
- Вон отсюда!
Сходила одна…
Пенсіонерка знайшла інше бомбосховище. У приміщенні є вбиральня. Але це – єдина зручність. І дуже холодно. Всю ніч – найбільш небезпечну останнім часом пору, та ще й на дошках – не висидиш.
І йти до нього хвилин 20. На щастя, далеко не всі тривоги закінчуються вибухами. Є й «холості». Але ж звідки знати, якою саме буде наступна: рятуватися чи ні? Бо ж не від кожної тривоги – відразу в укриття. Натомість, коли вже загриміло, то 20 хвилин пішки до бомбосховища по відкритій місцевості – дуже небезпечно!
Відтак жінка зітхає, що єдиним її «укриттям» лишатиметься ванна кімната… І сподівання на те, що ракета чи «шахед» не поцілить прямо у дім.
Олексій Мазур, Дніпро
