29 серпня 2019 року відбулося перше засідання Верховної Ради України IX скликання. Відтоді минуло шість років, протягом яких Парламент ухвалював доленосні рішення, переживав найскладніші виклики й залишався центром демократії та законодавчої роботи країни.
Про це нагадала сьогодні пресслужба ВРУ.
Там навели статистику діяльності нардепів-довгожителів. За 6 років у залі засідань проведено 414 пленарних днів, розглянуто понад 4500 питань порядку денного. Проголосовано 1708 законів, з них 221 — у новій редакції. Лише з початку повномасштабного вторгнення російської федерації Верховна Рада прийняла понад 450 законодавчих актів, спрямованих на захист держави, посилення обороноздатності та підтримку громадян. Водночас Парламент ухвалив 107 заяв і звернень до міжнародної спільноти, значна частина яких стосувалася агресії рф та мобілізації світової підтримки України.
Зазначають, що за шість років Верховна Рада ухвалила низку ключових рішень, які суттєво вплинули на державну політику. Одним із найбільш знакових стало прийняття закону «Про правотворчу діяльність» — так званого «закону про закони». Він упорядкував ієрархію нормативно-правових актів, запровадив чіткі визначення ключових термінів і унормував увесь процес створення законодавства.
“У перші місяці роботи Парламент зробив крок, який суспільство очікувало багато років, — зняв депутатську недоторканність. Зміни до Конституції остаточно ліквідували привілеї, які унеможливлювали рівність перед законом, і встановили чіткі правила відповідальності народних депутатів у межах загальної правової системи держави. Це рішення посилило довіру до інституції та задало інший стандарт політичної відповідальності”, – зазначають на сайті ВРУ.
Там пишуть, що важливим досягненням IX скликання стало також подолання кнопкодавства. У 2021 році в сесійній залі встановили сенсорні кнопки, і відтоді практика неособистого голосування фактично зникла.
“Паралельно Верховна Рада забезпечила інституційну незалежність антикорупційної системи. Законами було уточнено повноваження і статус ключових органів — НАБУ, САП, НАЗК, а також процедурні гарантії їхньої автономії, конкурсні механізми добору керівництва за участю міжнародних експертів і належні інструменти для Вищого антикорупційного суду. Ця лінія рішень відновила стійкість антикорупційної архітектури після конституційних викликів та закріпила її незалежність на практиці”, – йдеться у повідомленні, хоча ми знаємо, як швидко депутати проголосували спочатку за знищення незалежності антикорупційних органів, а потім “відіграли” це рішення назад після тиску суспільства та ЄС на українську владу.
Одним із найгучніших рішень у ВР вважають відкриття ринку сільськогосподарської землі. Закон, ухвалений у 2021 році, поклав край двадцятирічному мораторію й дозволив громадянам повноцінно розпоряджатися своєю землею. За перші три роки дії реформи було укладено сотні тисяч угод і продано понад пів мільйона гектарів, що створило нові можливості для розвитку громад та фермерства.
“Особливим випробуванням для Верховної Ради IX скликання стала повномасштабна війна. Попри обстріли та загрози, Парламент зберіг працездатність. Лише за сьому сесію, яка припала на перші пів року великої війни, було ухвалено 266 законів, які забезпечили обороноздатність нашої країни, соціальний захист громадян та створили умови для діяльності і розвитку бізнесу в умовах війни”, – йдеться у повідомленні.
У той же час пресслужба ВРУ не нагадує, що станом на серпень 2025 року Верховна Рада складається з 397 депутатів замість конституційних 450. Це означає, що 450 – 397 = 53 депутати втратили свої повноваження з моменту виборів 2019 року, що сталося через різні причини, такі як смерть, перехід на інші посади або складання повноважень за власним бажанням.
Станом на грудень 2024 правоохоронні органи вручили підозри у скоєнні кримінальних злочинів 50 народним депутатам дев’ятого скликання. Серед таких нардепів є представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім “Голосу”. Найбільше підозр отримали депутати від “Слуги народу” та нині забороненої ОПЗЖ. Про це йшлося у дослідженні ЧЕСНО.
“Не менш важливим напрямком роботи залишалася євроінтеграція. Після того, як 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, Верховна Рада ухвалила 104 закони у сфері європейської інтеграції, серед них 43 — безпосередньо спрямовані на виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Союзі”, – зазначають у дописі на сайті Верховної Ради з нагоди шестиріччя IX скликання.
Але більшості українців поточний склад ВРУ запам’ятається низькою компетентністю депутатів, популізмом, відсутністю справжніх дискусій та повною залежністю (через монобільшість “Слуг народу” та їхніх ситуативних сателітів) від президентської гілки влади. Такого безхребетного парламенту як ВРУ IX скликання українська історія не знала. Хоча звинувачувати у цьому лише депутатів не варто – їх обрало суспільство на чесних виборах.
Раніше “Особи” також писали: Верховна Рада проголосувала за реформу оплати праці держслужбовців.
