Наразі першість отримує Дніпропетровщина, яка витратила на закупівлю дронів для фронту протягом двох років понад 707 млн гривень. При цьому Дніпро, який направив понад 1,6 млрд грн на потреби ЗСУ у 2023 році, посів 2 місце після столиці. Та навіть попри таку першість та витрачені мільйони, у суспільства залишається багато запитань щодо витрат бюджетних коштів у воєнний час.
У матеріалі ми спробували розібратися, скільки місцева влада витратила на оборону країни та непріоритетні видатки за останні два роки: цифри і факти, виклики і скандали.
Витрати на оборону
За перший рік повномасштабного російського вторгнення Дніпропетровщина витратила на потреби оборони, біженців, лікування поранених та інші потреби — 1,3 мільярда гривень. Вже у 2023 році на допомогу ЗСУ облрада виділила по «Програмі територіальної оборони Дніпропетровської області та забезпечення заходів мобілізації» — 260 млн грн. Разом з тим по «Регіональній програмі забезпечення громадського порядку та громадської безпеки на території Дніпропетровської області на період до 2025 року» виділялося – майже 360 млн грн. Тобто загалом 620 млн грн.
Вже у 2024 році, згідно із дослідженням громадської організації “Громадський моніторинг України”, Дніпропетровщину визнають лідером із закупівлі дронів для фронту сумарно за перші два роки повномасштабної війни (дані станом на 24 лютого 2024 року). Загалом область придбала 5609 безпілотників.
Графіка: сайт ГО “Громадський моніторинг України”
На їхню закупівлю регіон витратив понад 707 мільйонів гривень. Найбільше закупив Дніпро — понад три тисячі дронів за більше ніж 418 мільйонів гривень. На другому місці — Кривий Ріг, який витратив понад 211 мільйонів гривень на придбання 2029 безпілотників.
Дніпро тримав лідерську позицію і у 2023 році. За рік місто направило з бюджету на потреби ЗСУ понад 1,6 млрд грн. Не вдалося обійти по витратах лише столицю, яка витратила на оборону 8,9 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Комітету виборців України.
Варто зазначити, що через ухвалений Верховною Радою законопроєкт про вилучення у місті військового ПДФО місто втратило майже 4 млрд грн. Проте зауважимо, що у 2022 році бюджет Дніпра отримав 4,2 млрд грн військового ПДФО, частину якого, а саме 1,2 млрд, віддали на ЗСУ. При цьому решту коштів «реалізовували» через ймовірні корупційні схеми. Наприклад, виділили 100 млн грн на бруківку, коли необхідність в ній була відсутня. При цьому зірвали майже новий асфальт, щоб її покласти.
Фінансування місцевою владою непріоритетних видатків
Хоча Дніпропетровщина, за підсумками перших двох років повномасштабної війни, і здобула значне лідерство у допомозі ЗСУ, питання витрат бюджетних коштів у воєнний час залишається предметом серйозних обговорень.
Так, восени 2023 року місцеві жителі виходили на протести під будівлю міськради Дніпра із гаслами — “Дрони, а не бруківка”. Люди вимагали перенаправити кошти з місцевого бюджету на потреби військових. Окрім протестів представники Громади направляли до міської ради електронну петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП “ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА” ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України». В петиції серед іншого зазначалось, що на потреби територіальної оборони на 2024 рік планується виділити 320 225 326 гривень, що майже вдвічі менше, ніж в бюджет на 2023 рік (було 550 млн грн). Серйозно скорочено видатки на придбання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та квадрокоптерів — всього 50 млн гривень (було 234 380 800 грн).
При цьому на ремонт доріг у 2024 році закладалося 500 млн грн, на поповнення обігових коштів комунальних підприємств міської ради понад сумі 67 млн грн. Тож автори петиції пропонували внести зміни у розподіл бюджету, кошти якого будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України, територіальної оборони та КП «Госпітальєри Дніпра» як напрямки, які є найбільш пріоритетними наразі. Петиція набрала понад три тисячі голосів, проте Дніпровська міська рада її так і не розглянула, зазначивши наступне: «Дніпровською міською радою тричі приймалися рішення щодо внесення змін до показників Бюджету на 2024 рік у частині збільшення видатків на підтримку сил оборони, територіальну оборону та протистояння збройній агресії російської федерації. Тільки за час збору голосів на підтримку петиції місто Дніпро збільшило допомогу силам оборони більше ніж на 200 млн грн. …”
6 грудня 2023 року відбулася сесія міської ради Дніпра, де розподіляли бюджет міста на 2024 рік. За рішенням сесії майже мільярд гривень виділили на допомогу ЗСУ та оборонні проєкти для міста. Зокрема, на сайті міськради зазначили, що кожного кварталу, після підрахунку надприбутків, суму видатків на армію планують збільшувати.
Сам міський голова Борис Філатов, у своєму підсумковому звіті уточнив, що місто витримує баланс між допомогою Збройним силам України та задоволенням потреб людей. Також він на своїй сторінці у Telegram зазначив, що під час засідання сесії ухвалили програму “Співфінансування проєктів на допомогу силам безпеки і оборони України”. За нею міські організації можуть отримати гроші на купівлю техніки для ЗСУ. Йдеться про суму у 50 млн грн. Також на сесії міської ради, яка відбулася 20.12.2023 р., додатково виділили кошти в сумі 10,4 млн грн на придбання 200 дронів та затвердили Міську цільову програму «Співфінансування проєктів на допомогу силам безпеки і оборони України», також будуть вноситися зміни до рішення міської ради про бюджет на 2024 рік у частині збільшення видатків на територіальну оборону і протистояння збройній агресії російської федерації».
Та попри збільшення фінансування на ЗСУ ГО “Платформа Громадський контроль” подала до суду на міськраду Дніпра через те, що під час сесії не було розглянуто електронну петицію від 2 грудня 2023 року, про яку йдеться вище.
І 28 травня 2024 року ГО “Громконтроль” виграв суд проти міської ради міста. Так, Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність міськради, яка досі не розглянула петицію про збільшення в бюджеті видатків на підтримку армії. Про це повідомив керівник ГО “Платформа Громадський контроль” Денис Селін.
Суд зобов’язав мерію Дніпра відмовитися від витрат на піар на користь ЗСУ. Та на цьому історія не закінчилася.
Так 15 серпня активісти виграли суд другої інстанції. Про це написав керівник “Платформи Громадський контроль” Денис Селін.
Рішення судових інстанцій Дніпра. Денис Селін/Facebook
Рішення на користь громадської організації ухвалив Третій апеляційний адміністративний суд. Таким чином суд зобов’язав міськраду розглянути петицію про перерозподіл грошей бюджету на користь ЗСУ.
За словами Дениса Селіна, це рішення другої судової інстанції є обов’язковим до виконання. Наразі, міська рада Дніпра має винести на голосування депутатів петицію, у якій містяни просили міську раду Дніпра збільшити фінансування на ЗСУ.
«…В петиції люди просили перекинути дивні витрати міськради на піар та кошти, виділені на деякі комунальні підприємства, спрямувати на допомогу ЗСУ та закупівлю дронів», — пише Денис Селін.
В обласному бюджеті теж не все однозначно. У Дніпропетровській області під час воєнного стану витратили на дороги більше, ніж у п’яти прифронтових областях – Київській, Одеській, Харківській, Чернігівській та Миколаївській. Йдеться про суму близько 3 мільярдів гривень. Але ремонтні роботи ніхто не провів. Виявилося, що фірма-виконавець ТОВ «Будінвест Інжиніринг» посилаючись на війну, виправдовує не виконання своїх зобов’язань щодо ремонту доріг. При цьому гроші фірма витратила та просить надати їй ще фінансування. При цьому прокуратура намагалася через суд повернути гроші, але суддя відмовив, оскільки війна вважається форс-мажором.
Також Дніпропетровська обласна військова адміністрація у 2023 році виділила понад 14 мільйонів гривень на будівництво басейну в Нікополі. Загалом за 2022 та 2023 роки ОВА виділила на будівництво спорткомплексу — близько 25 мільйонів гривень. Нагадаємо, що від 1 липня 2022 року Нікополь потерпає від обстрілів щодня.
Витрати на укриття, гучні звільнення та корупційні скандали в області
Дніпропетровська область також є лідером по Україні й по видатках на захисні споруди. 162 млн грн регіон витратив тільки на мобільні укриття. З них третина пішла на місто Дніпро.
На момент перевірки укриттів, влітку 2023 року, у Дніпрі було встановлено 65 мобільних захисних споруд, планували встановити ще понад 50 таких сховищ. Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що на черговій сесії, 19 липня, винесуть рішення щодо виділення з міського бюджету додаткових 200 мільйонів гривень на облаштування, ремонт та реконструкцію укриттів та сховищ.
При цьому, за результатами перевірки у червні 2023 року 70 укриттів з 297, за словами представника ДСНС в області Олексія Дмитрюка, не були готові до використання. Про неналежний стан захисних споруд на Дніпропетровщині заявляли і в Дніпропетровській обласній прокуратурі. Після цього тимчасово усунули з посади тодішнього заступника міського голови Михайла Лисенка. Також звільнили начальника управління з питань цивільного захисту Андрія Газіна. А директор департаменту Олександр Чудновський отримав догану. Ці кадрові зміни пов’язували саме з неналежним станом укриттів в місті. Та стосовно Михайла Лисенка було також відкрите службове розслідування. Разом із тим, за словами голови ГО “Платформа Громадський контроль” Дениса Селіна, колишній заступник міського голови Михайло Лисенко впродовж 2023 року був 113 днів у відрядженнях. Тобто посадовець, якого тимчасово усунули з посади та щодо якого велося службове розслідування, спокійно їздив за кордон.
Тільки 9 лютого 2024 року Лисенка звільнили з посади заступника міського голови, директора департаменту благоустрою та інфраструктури. Про це повідомили на сайті міської ради Дніпра. Ба більше, після звільнення Михайло Лисенко склав повноваження депутата обласної ради, написавши відповідну заяву. І на XX сесії облради 84 депутати, з присутніх 87, проголосували “за” дострокове припинення повноважень депутата обласної ради Лисенка Михайла Олександровича.
До цього у квітні 2024 року у Красногвардійському районному суді розглядали справу про розкрадання бюджетних коштів на ремонті Центрального мосту, у якому також підозрюють Лисенка. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження і досі триває.
Та не укриттями єдиними. 13 серпня чотирьом посадовцям Дніпровської міської ради детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) України повідомили про підозру у розтраті бюджетних коштів, що були виділені на фінансування Програми щодо сприяння територіальній обороні міста Дніпра на 2022-2026 роки. За даними прокуратури, посадовці купували обладнання, устаткування та інші необхідні військовим товари за свідомо завищеними цінами, чим завдали збитків державі на понад 10,5 млн грн. Про це повідомили в спеціалізованій прокуратурі в сфері оборони Східного регіону.
Затримання підозрюваних посадовців міськради Дніпра. БЕБ
Детективи БЕБ встановили, що організатором схеми був директор одного із департаментів міськради, а до складу групи входили його підлеглі начальники управлінь та заступниця одного з відділів. вони закуповували прилади нічного бачення та тепловізори по завищених цінах. Йдеться у повідомленні БЕБ. Двом підозрюваним обрали запобіжний захід — арешт під заставу у 2 млн грн, ще двом – домашній арешт у нічний час.
Ймовірно, йдеться про директора департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міськради Олександра Чудновського. Ще у квітні 2024 року представниками БЕБ проводилися обшуки в департаменті громадського порядку і цивільного захисту міської ради Дніпра. Виявилось, що частина обладнання, яке міська рада поставляла військовим йшло з націнкою 34%, а деяке з націнкою 100%. Тоді ймовірні нараховані збитки становили 9 млн грн.
Також по іншій справі повідомлено про підозру колишньому директору комунального підприємства Дніпровської міськради за схему на облаштуванні дитячих майданчиків, можливі збитки 1,8 млн грн. Про це йдеться на сайті Дніпропетровської обласної прокуратури.
Насправді не тільки міська рада Дніпра потерпає від корупційних скандалів від початку повномасштабного вторгнення, а й Дніпропетровська ОВА.
Ще у 2022 році у Дніпропетровській області кудись поділися сотні вагонів гуманітарки, а у 2023 році волонтери звинуватили місцеву владу в вимаганні 10% від гуманітарної допомоги. Детальніше про це у статті ІА «Антикорупційна правозахисна рада».
Нагадаємо, що під слідством з кінця 2023 року ексголова Дніпро ОВА Валентин Резніченко, який проходить у справі про фітнес-тренерку, чия фірма отримала з бюджету 1,5 млрд гривень на ремонт доріг в області. 9 квітня 2024 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у Резніченка.
За інформацією ГО «ГромКонтроль», в історії із закупівлею медикаментів та мед устаткування в лікарні області може бути присутня корупційна складова. При цьому команда ГромКонтролю припускає, що наступні посадовці можуть бути дотичні до цієї справи: Мурашко Костянтин — директор департаменту охорони здоров’я Криворізької міської ради, Бєліков Костянтин — заступник міського голови Кривого рогу по медицині, та Володимир Орлов — перший заступник голови військової адміністрації. У матеріалі йдеться про збитки понад 100 млн грн.
Так, за матеріалами ГромКонтролю, компанія «Біо-Технології» з початку повномасштабного вторгнення почала активно поставляти дороге медичне обладнання в лікарні нашої області. Загалом з 24.02.2022 вони підписали договорів на 480 млн грн. Остання закупівля в цьому році на томограф коштувало 77 млн грн (UA-2024-02-08-007951-a). Проте такий томограф коштує на ринку близько 60 млн грн. Тобто на одному тендері переплата склала 28 % від ринкової. . За підрахунками команди ГромКонтролю, якщо 28% масштабувати на 480 млн грн, то можлива переплата складе 136 млн грн.
Нагадаємо, що ще у 2019 році вийшов матеріал на сайті ІА “Politeka”, де Володимиру Орлову закидали участь у корупційних оборудках та зв’язки з українсько-російським мільярдером Ігорем Салом, якого підозрювали у рейдерських захопленнях понад десяток підприємств.
Для всіх стало несподіванкою звільнення першого заступника начальника Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова. Він пішов з посади на підставі власної заяви про звільнення. 19 липня Орлов опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідне розпорядження від 18 липня, за яким звільняється за угодою сторін.
10 квітня 2024 року на хабарі в 30 тисяч доларів США затримали міського голову, Сергія Рєзніка, та секретаря міськради Новомосковська. Обом посадовцям повідомили про підозру у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Затриманих підозрюють в отриманні грошей за сприяння в довгостроковій оренді об’єкта незавершеного будівництва площею 4 500 кв. м з можливістю оформлення права власності.
Більше про корупційні скандали та політичні зміни Дніпропетровщини читайте на сайті Опори у звіті «Політична мапа Дніпропетровської області: голові тенденції двох років повномасштабної війни».
Дніпропетровщина — серед лідерів в рейтингу корупції
За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, Дніпропетровська область займає друге місце в рейтингу корупції після Львівської. У матеріалі йдеться, що у Дніпропетровському регіоні під час воєнного стану витратили на дороги більше, ніж у п’яти прифронтових областях – Київській, Одеській, Харківській, Чернігівській та Миколаївській (сума наближається до 3 мільярдів гривень).
Одночасно у жовтні 2023 року міський голова Дніпра Борис Філатов на питання щодо корупції в інтерв’ю DW Ukrainian відповів так: «Проблема корупції перебільшена… ми не тільки західним партнерам цей наратив вклали в мізки, ми самі собі вклали цей наратив у мізки. Тому що ми всі бігаємо і кажемо: «Корупція, корупція, корупція». Таким чином ми підтримуємо «меседжі», які несе російське ІПСО, у тому числі на Захід».
А на думку народного депутата із Дніпра («Слуга народу») Максима Бужанського, всі, хто висвітлює в Україні тему корупції під час війни — є шкідниками. Про це йдеться у матеріалі ІА «Антикорупційна правозахисна рада». На переконання нардепа, саме через таких «шкідників» постала проблема того, що Захід суттєво зменшив фінансову допомогу Україні.
Чи можна після таких заяв припустити, що представники влади заперечують наявність серйозних корупційних проблем або зменшують їх значення? Чи краще сказати, що такі коментарі, ймовірно, звучать на фоні успішних спроб місцевих активістів та національних антикорупційних органів розслідувати певні кейси та намагатися контролювати ситуацію.
На фоні цього на 18 сесії Дніпропетровської обласної ради 08 грудня 2023 року на порядку денному розглядалось питання «Про затвердження Антикорупційної програми Дніпропетровської обласної ради на 2024 – 2026 роки». За прийняття даної програми проголосували 94 депутати, з присутніх 95. Тим часом міський голова Дніпра Борис Філатов 16 серпня взяв участь в антикорупційному форумі доброчесності громад, який провело НАЗК.Чи це дійсно бажання і спроба боротьби із корупцією, чи її імітація, час покаже.
Тож, у підсумку за перші два роки повномасштабної війни Дніпропетровщина є і лідером по видатках на оборону країни, й водночас займає друге місце в рейтингу корупції. Виходить, що великі кошти у цьому випадку породили велику корупцію, оскільки значні фінансові ресурси створили більше можливостей для зловживань та нецільового використання. А також корупційна частина процесу розподілу бюджетних коштів підкреслила наявність серйозних проблем у фінансовому управлінні регіону та обласного центру. Тому необхідно забезпечити прозорість витрат бюджетних коштів у воєнний час, оскільки це критично важливо для підтримання довіри суспільства та ефективності фінансового управління. Чітке відображення витрат та контроль за ними допомагають запобігти корупції та зловживанням.
Втішає тільки одне, що проактивний прошарок суспільства вкотре доводить, що небайдужість та залученість здатні спонукати владу до більшої відповідальності, а також впливати на справедливий розподіл та використання бюджетних ресурсів для досягнення найважливіших завдань на сьогодні — допомога ЗСУ.
Матеріал створено на основі звіту «Політична мапа Дніпропетровської області: голові тенденції двох років повномасштабної війни» регіональними представниками Громадянської мережі Опора
2 коментарі