У межах євроінтеграції України змінюються підходи до планування регіонального розвитку: принцип розподілу коштів порівну між громадами більше не розглядається як інструмент забезпечення рівних можливостей.
Про це інформує у пресрелізі Програма «U-LEAD з Європою».
Відповідно до Політики згуртованості Європейського Союзу, фінансування має спрямовуватися на вирішення конкретних соціально-економічних диспропорцій, а не на реалізацію формальних проєктів без вимірюваного впливу на якість життя населення.
Українські регіони знайомить з підходами Політики згуртованості ЄС та можливостями їх застосування в роботі навчальна програма Region Ready.
Одна з учасниць програми – заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОВА Інесса Ратушняк пояснила зміну підходів до розвитку громад.
За словами Ратушняк, громади мають дуже різні стартові умови. Одна може мати сильну команду, великих платників податків, готову документацію та досвід міжнародних проєктів. Інша – менший бюджет, кадровий дефіцит, віддалені населені пункти та складніший доступ мешканців до послуг.
«Якщо запропонувати їм однаковий інструмент і однакові вимоги без додаткової підтримки, сильніша громада скористається можливістю швидше. Слабша може знову залишитися поза увагою», – зазначила Інесса Ратушняк.
Ще одна проблема – середні показники по області, які можуть приховувати реальну ситуацію в окремих громадах. Загалом регіон може демонструвати хороші результати, тоді як у конкретних населених пунктах люди витрачають значно більше часу на дорогу до лікарні, молодь не має достатніх можливостей для працевлаштування, а малому бізнесу бракує доступу до послуг або логістики.
Тож ключові аспекти нової моделі регіонального управління:
- Відмова від однакових умов за різного стартового потенціалу. Громади суттєво різняться за рівнем податкових надходжень, кадровим забезпеченням та досвідом управління міжнародними проєктами. Впровадження єдиних критеріїв доступу до ресурсів без диференційованої підтримки поглиблює відставання слабших територій, тоді як сильніші отримують додаткові переваги.
- Подолання ефекту «середніх показників». Позитивна статистика на рівні області часто маскує проблеми периферійних громад, де фіксується ускладнений доступ до медичних послуг, дефіцит робочих місць і відсутність логістичної інфраструктури для підприємництва.
- Орієнтація на кінцевий соціально-економічний результат. Оцінка проєктів зміщується від факту освоєння коштів чи обсягів виконаних робіт до реальних змін для жителів. Інфраструктурні рішення (дороги, освітні заклади) оцінюються за критеріями безпеки, швидкості доступу до послуг або подальшого працевлаштування громадян.
- Міжмуніципальна координація на рівні регіону. Комплексні завдання – управління відходами, стабільне водопостачання, транспортне сполучення та професійно-технічна освіта – потребують координації кількох громад і консолідації зусиль на обласному рівні.
В умовах воєнного стану диференціація потреб територій зросла: для частини громад першочерговими є відновлення зруйнованої інфраструктури й енергетична безпека, для інших – інтеграція внутрішньо переміщених осіб, адаптація ветеранів і створення нових робочих місць. Нові стандарти вимагають від регіонів самостійного формування чітких пріоритетів і розробки цільових рішень до відкриття доступу до європейських фондів.
Тому регіони мають уже зараз визначати власні пріоритети розвитку, спираючись на реальні потреби територій, а не чекати появи майбутніх європейських фондів.
«Регіон не чекає, що майбутні фонди визначать його пріоритети. Він сам чітко розуміє свої потреби й потенціал, формує бачення розвитку та пропонує рішення», – підсумувала Інесса Ратушняк.
Раніше «Особи» повідомляли:
- Які громади Дніпропетровської області найбагатші були торік
- Громади Черкащини поділилися досвідом надання соціальних, медичних та освітніх послуги в умовах воєнного часу
- У Зайцівській громаді на Дніпропетровщині запрацювала місцева пожежна команда
Фото анонсу: Вікіпедія
