У Дніпрі електронні петиції подаються досить активно. Мешканці вимагають ремонтувати дороги, зберігати дерева, змінювати транспортні маршрути, збільшувати фінансування оборони, не ліквідовувати лікарні та вирішувати проблеми з благоустроєм. Деякі ініціативи збирають тисячі підписів. Але чи перетворюються петиції дніпрян на реальні рішення?
На сайті Єдиного порталу місцевих петицій для Дніпра накопичилася велика база громадських ініціатив. Тут як питання загальноміського масштабу, так і прохання відремонтувати конкретний тротуар, встановити лавочки або зупинку громадського транспорту.
Сам факт існування такої кількості петицій свідчить про активність громади. Але справжня ефективність цього інструменту вимірюється не кількістю ініциатив, а тим, що відбувається після натискання кнопки «підписати».
Дніпрян найчастіше хвилюють транспорт, благоустрій і міські гроші
Якщо подивитися на популярні петиції, можна скласти своєрідний рейтинг проблем, які регулярно хвилюють мешканців Дніпра.
На першому місці – транспорт. Людей цікавлять тарифи, маршрути, громадський транспорт, оплата проїзду, велосипедна інфраструктура.
Друга велика група – благоустрій. Дерева, парки, дороги, тротуари, зупинки, громадські простори.
Третя болюча тема – житлово-комунальні питання. Опалення, стан будинків, комунальні підприємства.
Окрема популярна група петицій стосується бюджету і видатків міста. Особливо помітною ця тема стала під час повномасштабної війни: у рейтингу найбільш популярних петицій є одразу кілька вимог щодо збільшення фінансування оборони та перегляду міських витрат.
Є й політичні та символічні питання – перейменування вулиць, мовна політика, діяльність релігійних організацій тощо.
Але петиція не є соціологічним опитуванням. Тут важливо не переоцінювати значення цифр. Тому петиція – це скоріше показник мобілізації, ніж соціологічної підтримки.
Що потрібно, щоб петицію почули
У Дніпрі для переходу петиції до спеціальної процедури розгляду необхідно зібрати 3000 голосів. Ця цифра є головним фільтром системи. Якщо документ набирає необхідну кількість підписів, він отримує шанс перейти з рівня звичайного громадського звернення до спеціальної процедури розгляду.
Але перегляд списку дніпровських петицій показує: для більшості звернень 3000 голосів – надзвичайно висока планка. У 2025 році жодна з петицій не набрала необхідної кількості голосів для її розгляду на сесії міської ради Дніпра.
На момент аналізу на порталі серед нових петицій є такі, що мають лише кілька підписів. Наприклад, пропозиція встановити зупинку громадського транспорту «Парк Сагайдак» мала 4 голоси, вимога відновити пряме тролейбусне сполучення між житловими масивами Парус і Перемога – 22, а петиція щодо продовження роботи комунальних дитсадків з укриттями до 18:00 – 60 підписів.
При цьому кожна з цих петицій потребує 3000 голосів. Тому електронна петиція для мешканця Дніпра – не просто можливість висловити позицію, а й необхідність організувати кампанію зі збору голосів. Автору потрібно поширювати посилання у соцмережах, місцевих чатах, залучати друзів, сусідів, громадські організації та медіа. Інакше навіть очевидна проблема ризикує залишитися на рівні кількох десятків підписів.
Найпопулярніші петиції збирають тисячі голосів, але таких одиниці
Найбільш популярна з дніпровських едектронних петицій зібрала 5041 підпис. Це петиція «Дніпровці за загальносвітову практику підтримки мов національних етнічних груп в Україні».
Ще одна ініціатива — «Днепряні за свідому та патріотичну зовнішньоекономічну політику» – отримала 4029 голосів.
Далі йдуть петиції, які лише трохи перевищили необхідний поріг:
- зміни до бюджету Дніпра для збільшення фінансування ЗСУ – 3124 голоси,
- збільшення «Бюджету участі» – 3095,
- розблокування аеропорту – 3090,
- зміни до бюджету-2024 задля підтримки обороноздатності – 3070.
- петиція щодо приміщення для театру «Віримо!» – 3022 голоси.
Цифри показують важливу річ: навіть серед найбільш успішних ініциатив переважна більшість ледь долає планку у 3000 голосів. Тобто для автора недостатньо просто мати хорошу ідею. Потрібна здатність мобілізувати значну кількість людей. Це робить петиції своєрідним гібридом громадського звернення та локальної політичної кампанії.
Петиція може набрати понад тисячу голосів і все одно не пройти далі
Показова інша група петицій. Наприклад, вимога скасувати підвищення вартості проїзду в громадському транспорті набрала 1901 голос.
- Петиція щодо розвитку велосипедної інфраструктури – 1229.
- Відновлення централізованого опалення від Придніпровської ГРЕС для мешканців Лівого берега – 1172.
- Вимога збільшити фінансування «Бюджету участі» до 35 млн грн – 1153.
- Ініціатива щодо патрулювання спальних районів – 1084.
- Збереження дерев на вулиці Короленка – 1054.
- Прийом безготівкових платежів у маршрутних таксі – 1060.
У кожному з цих випадків підтримка вимірюється сотнями або навіть понад тисячею мешканців. Але до 3000 голосів – ще далеко.
Таким чином, система фактично проводить досить жорстку межу: 999 голосів і 2999 голосів з точки зору процедури залишаються по один бік бар’єра. Для мешканця це може виглядати дивно. Якщо тисяча людей підтримала вимогу зберегти дерева, змінити маршрут або вирішити проблему опалення, очевидно, що проблема не є суто особистою.
Проте з точки зору встановленої процедури така петиція не отримує того самого статусу, що ініціатива, яка подолала 3000 голосів.
Позитивний приклад – «Бюджет участі»
Втім, історія дніпровських петицій має випадки, коли механізм спрацював саме так, як його задумували. Один із найбільш показових – петиція про збільшення щорічного бюджету на реалізацію проєктів «Бюджету участі Дніпра».
Вона набрала 3095 голосів, тобто перевищила необхідний поріг на 95 підписів. Після цього питання було винесено на розгляд міської ради. У результаті депутати підтримали петицію з поправками. За відповідне рішення проголосували 54 депутати, проти — жодного, один депутат утримався.
Це чи не найкращий приклад реальної ефективності електронної петиції. Мешканці сформулювали проблему, зібрали необхідну кількість голосів, депутати її розглянули, було прийнято рішення. Саме так і має працювати інструмент електронної демократії.
Але водночас цей випадок показує і слабке місце системи. Петиція отримала 3095 голосів – лише на 95 більше від мінімально необхідних.
Коли 3124 голоси не означають 3124 голоси
Ще цікавий приклад – петиція «Зміни до бюджету Дніпра 2025 для збільшення фінансування ЗСУ з міського бюджету й зупинки марнотратства». На порталі вона має 3124 підписи – формально більше за необхідні 3000.
Але після завершення збору виникла проблема. У відповіді міського голови зазначено, що у 1088 підписантів – 34,8% від загальної кількості – не було інформації про реєстрацію місця проживання або перебування у Реєстрі територіальної громади Дніпра.
Ще 167 підписантів визначені як мешканці інших територіальних громад, а щодо 315 осіб належність до конкретного місця проживання не вдалося встановити. У підсумку міська влада дійшла висновку, що необхідна кількість голосів саме членів Дніпровської міської територіальної громади не була підтверджена.
Тобто електронний голос виявляється не таким простим, як здається. Важливо не лише поставити підпис, а й мати можливість підтвердити, що ти є членом відповідної територіальної громади.
Для системи це логічно: місцеві петиції повинні відображати позицію мешканців саме цього міста. Але для громадянина ситуація може бути менш очевидною. Якщо людина фактично проживає в Дніпрі, але її дані не підтверджуються відповідним реєстром, під час перевірки такий голос не дає петиції необхідного статусу.
«Буде розглянуто» – це ще не «зроблено»
На порталі є статус «Розглянуто». Але для мешканця цей статус не завжди означає, що проблему вирішили.
Наприклад, петиція про ремонт конкретного тротуару може завершитися відповіддю про те, що питання буде розглянуто під час формування плану ремонтів.
Інша петиція може отримати відповідь про необхідність обстежити дерева та скласти відповідний акт. Це реакція влади, але це ще не результат.
У випадку з петицією про тротуар міська влада повідомляла про можливість врахувати питання під час формування плану поточного ремонту автошляхів — залежно від фінансування. Для мешканців це означає: проблему почули, але конкретної дати її вирішення немає. І саме тут виникає головне питання до системи: де закінчується розгляд і починається виконання?
Чому більшість нових петицій приречені
Подивившись на актуальний список петицій, легко побачити контраст. Деякі ініціативи мають одиниці голосів, інші – кілька десятків. При цьому до завершення збору можуть залишатися десятки днів, а до необхідних 3000 підписів – величезна відстань.
Інколи петиція може бути дуже важливою для кількох сотень мешканців конкретного району, але не викликати інтересу в інших частинах міста. У такій ситуації вимога у 3000 голосів стає фактично непереборною.
І виникає питання: чи повинна локальна проблема мати такий самий поріг, як питання, що стосується всього міста? Для локальних питань можна було б встановити нижчу кількість підписів, для загальноміських – залишити 3000.
Григорій Луговський
* * *
Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу.
«Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
 з’явився новий камерний майданчик - артпростір «Кімната 4.97».){kind=link}