Загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі, транспорту та товарним запасам перевищила $157 млрд. На Дніпропетровщині – 3,4 мільярдів доларів.
На першому місці за сумою збитків – житловий фонд. Кількість пошкоджених чи зруйнованих житлових будинків становить понад 250 тисяч будівель, переважна частина – приватні будинки. Про це говорять дані Київської школи економіки на початок 2024 року.
Тому попереду нашу країну чекає багато викликів та складний шлях у відбудові. До нього готуються зараз, а дехто вже розпочав відновлювати Україну.
Чи на часі це, які виклики стоять перед державою та як влада буде відновлювати Україну, зокрема Дніпропетровщину, розповіла “Особам” віце-президентка Будівельної палати України, представниця Будівельної палати України в Дніпропетровській області та директорка ПП «Металомонтаж» у Дніпрі Марина Величко.
Будівельна палата України та її завдання під час війни
Будівельна палата України утворена у листопаді 2005 року. Мета – сприяння розвитку будівельної та пов’язаних з нею галузей народного господарства, їх інтеграції у світову економіку, формуванню сучасної промислової, фінансової, торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності в сфері будівництва, всебічному розвиткові будівельної індустрії, науково-технічних і торговельних зв’язків між будівельниками України та будівельниками інших країн.
За словами Марини Величко, головним завданням Будівельної палати України зараз, під час війни, є подолання наслідків агресії та відповідальна підготовка до відбудови України.
“Для нас головним завданням сьогодні є, перш за все, подолання наслідків агресії, належна підготовка до повоєнної відбудови нашої країни, пошук новітніх технологій, методик. Безумовно, це розроблення нових законодавчих документів, які будуть відповідати задачам відродження України. При цьому ми маємо зважати на рух держави до Європейського Союзу і нові вимоги, зокрема, Європейський Зелений Курс з ключовими напрямками щодо зменшення витрат енергії, екологічності споруд, використання відновлюваних джерел”, – каже Марина Величко.
Повоєнна відбудова Дніпропетровщини
За даними Української гельсінської спілки з прав людини у Дніпропетровській області унаслідок переважно ракетних ударів з лютого 2022 року по червень 2024 року було зруйновано та пошкоджено щонайменше 14 413 об’єктів цивільної інфраструктури.
Марина Величко розповіла про підготовку Дніпропетровщини до повоєнної відбудови та принципи, які дозволять зробити його ефективним.
“В Умовах війни сьогодні треба вирішувати насущні проблеми. Зараз не на часі великі програми та їх реалізація. Але сьогодні я, як мешканка Дніпра, постійно бачу впровадження системи енергоефективності. В Дніпрі дуже багато будинків утеплюють до зими, ефективно працюють програми використання відновлювальних джерел.
Принципи, які дозволять зробити відбудову ефективною – це сучасне індустріальне домобудування, баланс інтересів людини, громади, держави, бізнесу, модернізація виробництва, зміна пріоритетів розвитку економіки і, безумовно, максимальна цифровізація”, – зазначила віце-президентка Будівельної палати України.
Марина Величко також розповіла, яка зараз ситуація на будівельному ринку та чи є конкуренція між дніпровськими компаніями. Також ми торкнулися теми вартості будівельних матеріалів та чи вистачить їх для відбудови всієї України.
За словами представниці Будівельної палати, на ринку Дніпропетровщини представлено багато будівельних компаній, тому конкуренція між ними присутня. Головною проблемою в них, як зазначила Марина Величко, є нестача кадрів через війну та мобілізацію.
“Будівельних компаній на Дніпропетровщині достатньо. Крім того, до нас приєдналися будівельні компанії з окупованих міст, які переїхали до нашої області. Тому конкурентна спроможність на ринку є.
Але сьогодні ми відчуваємо гострий дефіцит робочих кадрів у будівельній галузі. Все через війну та мобілізацію. При цьому є також дефіцит фахівців з кошторисної справи, проектувальників, архітекторів. Сьогодні це дуже велика проблема. Відродження нашої країни, розвиток новітніх галузей після війни неможливі без швидких, зрозумілих і конкурентних систем підготовки кваліфікаційних працівників сучасного рівня. Це буде головна задача у найближчий термін”, – розповіла Марина Величко.
На запитання, чи впорається наша промисловість з великим обсягом робіт з відбудови, Марина Величко наголосила, що в Україні є всі необхідні потужності для цього.
“Так. У нас є всі необхідні потужності для виробництва будівельних матеріалів. Питання тільки в інвестиціях. Наша задача у післявоєнний період створити умови для інвестицій в країну”, – зазначила Марина Величко.
Перевага у повоєнній відбудові, за словами Марини Величко, буде надаватися енергетичній та промисловій інфраструктурі. Адже вона каже, що “без цього не можливо розглядати розвиток економіки і будувати гідне житло”.
Щодо побудови гідного житла, представниця Будівельної палати розповіла, що в Україні буде з’являтися більше сучасних та модернізованих будинків. Також одночасно будуть відновлюватися пошкоджені будівлі. Всі об’єкти матимуть укриття.
“Це залежить від звітів з обстежень пошкоджених об’єктів і від ступеню пошкоджень. Якщо ступінь невеликий, то об’єкт будівництва буде мати такий самий вид, який був до війни. Об’єкти будівництва, які неможливо відновити, будуть побудовані вже за іншими технологіями з використанням інших конструктивних елементів. Вигляд наших міст і селищ після війни дуже зміниться.
На мою думку, укриття будувати необхідно. В Україні прийнято новий ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту”, згідно якого кожний об’єкт повинен включати укриття. Але, на мій погляд, більш актуально будувати індивідуальні укриття, як це роблять наші колеги-будівельники Ізраїлю. Індивідуальні укриття на практиці показали більш перевагу перед великими укриттями”, – каже Марина Величко.
Ціна нового житла, як додала Марина Величко, буде залежати від вартості будматеріалів.
“Вартість матеріалів дуже сильно змінилася. Але конкретні цифри надати неможливо. Тому що ціни на різні групи матеріалів змінювалися по-різному. Можу сказати, що у два-три рази зросла ціна на матеріали, виробництво яких зруйновано, наприклад виробництво гіпсокартону. Тому такі конкретні цифри не можу назвати, але зміни є, і вони непропорційні. Є матеріали, ціни яких зросли на 40-50%, а є в два-три рази. Безумовно, вартість нового житла на 80% буде залежати від вартості матеріалів”, – каже директорка ПП “Металомонтаж”.
Марина Величко розповіла і про плани, які будуть сприяти розвитку Дніпра та області після війни та залучення інвестицій.
“Головне, щоб була Перемога. Які перспективи я бачу далі? В нас вже сьогодні дуже розвинене місто, але, на мій погляд, після війни зміняться основні принципи якісного планування і забудови міст – будуть створюватися окремі індустріальні парки, окремі наукові центри, які будуть сприяти розвитку нашого міста. Також ми будемо продовжувати слідкувати за вимогами ЄС за головним принципом: спочатку люди будують міста, а потім міста формують людей! Інновації будуть стосуватися збереження пам’яток культури, створення центрів відпочинку, які б притягували людей, туристів до нашого міста. Це дуже важливі напрацювання. Тому виклики стоять перед нами дуже великі.
Щодо сіл, то скоріше за все ми підемо шляхом створення агломерацій. Тобто всі селища, які знаходяться біля великих міст, будуть включені в агломерації, при цьому будуть мати свої центри, свої місця відпочинку. Потрібно розвивати кожне містечко нашої країни. Однак залишається питання щодо ефективності відновлення вже повністю зруйнованих сіл”, – каже Марина Величко.
Вона також додала, що зараз Україні потрібні інвестиції для післявоєнної відбудови.
“Інвестиції нам вкрай як потрібні. Залучати будемо інвесторів з різних країн, з Ізраїлю, з Євросоюзу. Це дуже необхідно для відбудови нашої країни. В нас є всі можливості. Нам не вистачає зараз лише інвестицій”, – додала Марина Величко.
У суспільстві більшість людей вважає, що роботи з відбудови зараз не на часі й потрібно всі зусилля спрямовувати на фронт. Чи варто вже зараз починати відбудовувати зруйноване у містах і селах? Віце-президентка Будівельної палати зазначила, що сьогодні потрібно відновлювати критичну інфраструктуру.
“Зараз потрібно відбудовувати об’єкти критичної інфраструктури і об’єкти оборонного значення. На мій погляд, це сьогодні в пріоритеті. Щодо настроїв у суспільстві, я все таки вважаю, що “Хто не будує, той не живе”. Тому українські компанії незважаючи на воєнний час, вже приступили до відновлення об’єктів. І я думаю, що це правильно. Сьогодні відновлення об’єктів критичної інфраструктури — найголовніше. Бо без них буде неможливо будувати цивільні об’єкти. Надалі я не можу визначити, що буде в пріоритеті, адже потрібні і школи, і дитсадки та інші будинки. Але без критичної інфраструктури, без фортифікаційних споруд, що сьогодні головне, ми не зможемо рухатися далі”, – підкреслила Марина Величко.
ПП “Металомонтаж” у повоєнній відбудові Дніпропетровщини
ПП “Металомонтаж” виконує широкий спектр робіт в галузі будівництва – від виготовлення і монтажу металоконструкцій до розробки програмного забезпечення. Директорка компанії Марина Величко розповіла, що підприємство вже зараз сприяє відбудові країни та області й стане в нагоді після війни.
“Наша головна задача сьогодні – відновлення, відбудова нашої країни, виготовлення металоконструкцій, які допоможуть відновити пошкоджені об’єкти та відбудовувати нові об’єкти будівництва. Наше підприємство має всі необхідні потужності для виготовлення металевих конструкцій. Тому ми будемо в нагоді як для цивільного, так і для промислового будівництва”, – розповіла директорка.
Містобудівний кодекс України
В Україні почали розробляти концепцію Містобудівного Кодексу, який стане головним документом у будівництві. Марина Величко розповіла про його напрямки та деталі створення кодексу.
“За ініціативою голови Комітету Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голови партії «Слуга народу», Олени Шуляк та Верховної Ради України була створена робоча група з розробки концепції Містобудівного кодексу. Це наш головний документ у будівництві, вище тільки Конституція України. Головна риса цього документу і відмінність, що він розробляється знизу вверх. Тобто його пише народ”, – каже Марина Величко, – “Зібрали понад триста фахівців – високопрофільного рівня експертів, проектувальників, архітекторів, які сьогодні напрацьовують майбутні положення Містобудівного кодексу. Головні напрямки Містобудівного кодексу — захист інтересів мешканця України, захист нашої мальовничої природи, захист наших пам’яток культури. Кодекс розробляється для всієї України. Документ створюють на десятиріччя”.
Розробку концепції Містобудівного кодексу оцінили у 45 млн гривень. Це одна з найдорожчих законодавчих ініціатив в історії України. Про це повідомила Олена Шуляк у колонці видання “ЕП”.
Запобігання корупції у сфері будівництва
Послаблення у публічних закупівлях на період дії воєнного стану – широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель ProZorro, шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в електронній системі закупівель відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. На думку Марини Величко, такі закупівлі показали себе добре і є ефективними.
“Сьогодні перед будівельниками стоять безпрецедентні задачі щодо відновлення об’єктів критичної інфраструктури у короткий час. Тому спрощення процедури проведення публічних закупівель без застосування єдиної системи “Прозорро”, на мій погляд, сьогодні є достатньо ефективним. Але, все ж таки, тимчасовим підходом”, – вважає Марина Величко.
Вона також відповіла на запитання, яких стандартів варто першочергово дотримуватися, щоб попередити неякісне та корумповане відновлення.
“На мій погляд необхідно доопрацювати тендерне законодавство. Не секрет, що сьогодні існує багато кишенькових компаній замовника, які завжди виграють тендер, організований самим замовником. Подібні дії потрібно унеможливити завдяки законодавчим актам”.
Крім цього, представниця Палати розповіла, що для покращення будівельної галузі в Україні потрібно внести зміни до тендерного законодавства.
“На мій погляд, дуже важливо переглянути всі документи, які стосуються об’єктивного визначення вартості будівництва за головним принципом – ефективність використання бюджетних коштів і дбайливе відношення до них. Тому необхідно внести дуже серйозні зміни для усунення протиріч між тендерним законодавством і ціноутворенням у будівництві”, – зауважила Марина Величко.
Побажання від віце-президентки Будівельної палати України Марини Величко будівельникам та забудовникам, які будуть відновлювати Україну
“По-перше, від імені Будівельної палати України дозвольте побажати будівельникам і забудовникам скорішої Перемоги над ворогом. Якомога більшого залучення інвестицій, новітніх технологій, матеріалів. Наснаги і натхнення у відновленні нашої країни. Слава Україні!”.
Вірсавія Гончар
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
