Щоб переконатися, що інтернет-магазин не створили напередодні «чорної п’ятниці» недобросовісні ділки, покупцю слід встановити особу продавця та його адресу.
Цю та інші поради, на що варто звертати особливу увагу, щоб не потрапити на гачок до ошуканців, підготували експерти YouControl.
Згідно з дослідженням «Kantar Україна», цьогоріч 57% українців планують покупки на «чорну п’ятницю». На жаль, війна не скасувала випадки шахрайств.
Десять порад, як захиститися від шахрайських дій:
- Уникайте невідомих або сумнівних продавців. Якщо не впевнені в репутації продавця, краще утримайтесь від покупки. У відкритих джерелах перевірте як давно працює інтернет-магазин: чи не створили його виключно під «чорну п’ятницю», чи не перебуває він у процесі припинення, чи не має проблем з податковою.
- Переглядайте види діяльності, судову історію та наявність виконавчих проваджень, щоби пересвідчитися, наскільки добросовісно продавець виконує свої обов’язки та як врегульовує конфліктні ситуації. До речі, всі ці дії з перевірки можна здійснити безоплатно в YouControl за допомогою модулю «Експрес-аналіз».
- Перевірка стосується і ФОПів. Якщо покупка дорога, не зайвим буде перевірити фізичну особу – представника, директора або того ж ФОП. Іноді про людину можна знайти багато цікавого: судові справи, борги і навіть дані, що вона знаходиться в розшуку.
- Перш ніж зробити покупку, перевіряйте ціни на інших майданчиках (магазини, офіційні сайти, сторінки в соцмережах). Пропозиція, що виглядає занадто добре, щоб бути правдою, може виявитися шахрайською.
- Паралельно будьте обережними з повідомленнями у пошті, месенджерах та соцмережах. Фішинг – розповсюджений прийом шахраїв. Звертайте увагу на імена акаунтів та поштові адреси, від яких отримуєте повідомлення. Не переходьте за неперевіреними посиланнями, не відкривайте вкладення та не відповідайте на повідомлення, якщо відправник вам невідомий.
- Уважно ставтеся до своїх особистими даних. Завжди контролюйте ЩО, КОМУ і ДЛЯ ЧОГО повідомляєте. Не вводьте та не зберігайте свої персональні дані на неперевірених ресурсах, а тим паче – на тих, яким не довіряєте.
- Звертайте увагу на наявність захищеного з’єднання з вебресрусом – значок замкнутого замка в адресному рядку та/або значок безпеки браузера. Відсутність захисту може свідчити, що ресурс фейковий.
- Звертайте увагу на вебадреси ресурсу, а також адреси сторінок із запитами особистих та/або платіжних даних. Якщо наявні помилки, незрозумілі доменні імена або щось інше викликає сумніви, – утримайтесь від покупки. Такий ресурс або окрема сторінка може бути підробкою.
- Надавайте перевагу безпечним способам оплати – із використанням надійних платіжних систем і застосунків.
- Також не забувайте, якщо ви очікуєте переказ на картку від покупця, достатньо вказати її номер, а ось інші її реквізити і коди підтвердження платіжних операцій нікому повідомляти не можна.
Ідентифікація продавця та інформація про товар
Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 7 ЗУ «Про електронну комерцію», продавець товарів в електронній комерції (це і є інтернет-магазини), зокрема, перед укладенням договорів на відстані, повинен надати споживачеві інформацію про:
- своє повне найменування (якщо це юридична особа) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – якщо це підприємець;
- місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи-підприємця;
- адресу електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
- ідентифікаційний код / РНОКПП;
- відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії й дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
- дані щодо включення податків до розрахунку вартості товару, роботи, послуги та в разі доставки товару – інформація про вартість доставлення;
- інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню (основні характеристики продукції, ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати, гарантійні зобов’язання, порядок прийняття претензії тощо).
За словами заступника директора з правових питань YouControl Данила Глоби, більшість порушень пов’язана саме з неможливістю встановити особу продавця та його місцезнаходження.
«Також ризик складає торгівля певними товарами без ліцензії (наприклад, алкогольні вироби, ліки тощо). Окрім високої вірогідності отримання покупцем контрафактних товарів, співпраця з «безліцензіатом» не виключає можливості звинувачення в співучасті в такій протизаконній діяльності. Оскільки за її здійснення передбачена адміністративна (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальна (ст. 202 Кримінального кодексу України) відповідальність», – говорить експерт.
Тому ідентифікація продавця, визначення його податкового статусу і можливості здійснювати інтернет-торгівлю певними товарами або послугами – це початкова стадія для уникнення вірогідних ризиків. Факт надання відповідної інформації має бути підтверджено письмово або за допомогою електронного повідомлення. Потім ці дані доцільно додатково перевірити.
Якщо ж ви все-таки стали жертвою шахраїв – з відповідним повідомленням необхідно звернутись до поліції та до офіційного вебресурсу (від імені якого відбулось шахрайство), до свого банку та до банку шахрая.
1 коментар