Чи є на війні місце мистецтву? Чи приходить творче натхнення до художників, письменників, журналістів і відеомитців, які сьогодні служать у Збройних Силах України? І чи може творчість допомогти людині говорити про власний досвід, втрати, страхи та внутрішню силу?
Про це з дітьми та молоддю говорили четверо військових митців із Дніпра – Сергій Бурбело, Влад Войцеховський, Руслан Власенко та Валентин Поспєлов. У межах культурно-мистецького проєкту «Сильніші за темряву» вони провели онлайн-майстер-класи, присвячені образотворчому мистецтву, журналістиці, відеотворчості та літературі.
Усі четверо нині служать у лавах ЗСУ, але водночас продовжують працювати у своїх творчих сферах. Їхні зустрічі з молоддю стали не лише навчальними подіями, а й відвертою розмовою про те, як не втратити здатність творити в умовах війни, як перетворювати особистий досвід на мистецький матеріал і чому важливо говорити про пережите власним голосом.
«Сильніші за темряву» – уже четверта ініціатива ГО «Краєзнавчо-культурне товариство «Д.І.Я.», у межах якої дітям і молоді пропонують порефлексувати над темою сили духу українців.
Проте цього разу учасників запросили не лише розповісти про інших сильних людей, а насамперед звернутися до себе та власного досвіду війни.
Діти й молодь можуть говорити про життя під обстрілами, евакуацію, втрату дому, розлуку з близькими, навчання під час повітряних тривог, адаптацію до нового міста чи країни, вимушену еміграцію або очікування рідних із фронту. Водночас це можливість розповісти про підтримку, дружбу, внутрішнє дорослішання, мрії та надію.
Саме тому досвід військових митців став для учасників особливо важливим. Спікери говорили з ними не лише як професіонали, а й як люди, які безпосередньо проживають реальність війни та знають, наскільки непросто знайти слова чи образи для опису власних переживань.
Художник Сергій Бурбело розповідав, як через візуальне мистецтво можна передавати емоції, спогади, внутрішні стани й особисте бачення світу. Учасники розмірковували, де шукати образи та символи, як працювати з кольором і композицією і як перетворити пережите на художню роботу. Сильний малюнок, наголосив митець, не обов’язково має бути складним за технікою. Важливішими є щирість, внутрішній зміст і розуміння того, що саме автор хоче сказати.
Журналіст, телеведучий і документаліст Влад Войцеховський говорив про силу правдивих історій. Він пояснював, як знаходити тему, формулювати головну думку, вибудовувати логічну розповідь і працювати з особистим досвідом, зберігаючи щирість та повагу до героїв.
Учасники обговорювали, чому історія потребує конфлікту або важливого запитання, яке триматиме увагу читача чи глядача. Навіть розповідь про власне життя стає сильнішою, коли автор розуміє, що саме хоче дослідити: страх і подолання, втрату й пам’ять, розлуку та повернення, безсилля і внутрішню стійкість. Ідеться також про відповідальність автора – не спрощувати чужий досвід і не перетворювати біль на ефектний сюжет.
Про створення відеоісторій розповів Руслан Власенко – блогер, мандрівник, контент-мейкер та автор YouTube-каналу Dron Tom. Під час майстер-класу йшлося про роботу з камерою, побудову кадру, світло, атмосферу, монтаж і структуру короткої відеорозповіді.
Руслан Власенко наголосив, що змістовне відео не обов’язково потребує професійної техніки. Його можна створити навіть за допомогою смартфона, якщо автор уважний до деталей, розуміє свій задум і знає, яку емоцію хоче залишити глядачеві. Учасники дізналися, як перетворити окремі кадри на цілісну історію, показати атмосферу місця або розповісти про важливу подію чи особистий спогад.
Письменник Валентин Поспєлов, автор книжок «Різанина», «Стокгольм» та «Осло», говорив про те, як народжується літературна історія. Разом з учасниками він розглядав питання теми, сюжету, конфлікту, характерів персонажів та авторського голосу.
Окрему увагу приділили роботі з особистим досвідом. Події війни можуть бути настільки складними або болісними, що людині важко описувати їх буквально. Однак автор може переосмислити пережите, створити вигаданого героя, змінити обставини або перенести історію в інший час і простір. Художній текст дає змогу говорити про правду через образи, метафори та вигадані сюжети. Сила такого тексту часто полягає у простоті, точності й чесності.
Особливість усіх чотирьох майстер-класів у тому, що їх проводили люди, які поєднують творчість із військовою службою. Вони показали мистецтво не як щось відірване від реальності, а як спосіб зберігати людяність, осмислювати пережите, підтримувати інших і залишати свідчення про цей час.
Проєкт «Сильніші за темряву» орієнтований на дітей і молодь із прифронтових та деокупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, а також українців, які через війну були змушені виїхати за кордон. Учасники можуть подавати літературні твори, малюнки, комікси, аудіовізуальні роботи, подкасти та міждисциплінарні проєкти.
Головна мета ініціативи – не лише підтримати молоді таланти, а й задокументувати голоси покоління, яке дорослішає під час війни. Адже історія країни складається не тільки з офіційних документів і повідомлень у новинах, а й із приватних спогадів: першої ночі в укритті, прощання з рідним містом, навчання в новій школі, голосу близької людини в телефоні або мрії одного дня повернутися додому.
Майстер-класи військових митців із Дніпра допомогли учасникам знайти форму для таких історій. Для когось нею стане малюнок, для когось – оповідання, відео, комікс чи подкаст. Зустрічі дали дітям і молоді практичні знання, підтримку та відчуття, що їхній голос має значення. Адже навіть у найтемніші часи людина може створювати, говорити, пам’ятати й бути почутою.
А ще – такі зустрічі стали простором двосторонньої підтримки. Для дітей і молоді вони були джерелом натхнення, віри у власні сили та розуміння, що їхні історії важливі. Для військових митців – можливістю поспілкуватися з поколінням, заради майбутнього якого вони борються, зберегти зв’язок із культурним життям і ще раз відчути цінність власної місії.
Проєкт «Сильніші за темряву» реалізує ГО «Краєзнавчо-культурне товариство «Д.І.Я.» у партнерстві з Факультетом психології та спеціальної освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара за підтримки Українського культурного фонду.
Олег Грінко
Фото анонсу згенероване ChatGPT
