Міністерство закордонних справ України
27.08.93 № УКОР/21-966
Віце-прем’єр-міністру України В.М. Шмарову
Шановний Валерію Миколайовичу,
При цьому надсилаю проект Угоди між Урядом Японії та Урядом України про співробітництво в галузі ліквідації ядерної зброї, що підлягає скороченню в Україні, і створення міжурядового Комітету з співробітництва у цих цілях, та додаток до неї, передані японською стороною. Слід зазначити, що 10 травня ц.р. в ході другого раунду консультацій в МЗС України, делегація МЗС Японії ще раз зауважила, що єдиним каналом надання допомоги Україні в ліквідації ядерної зброї може бути тільки міжнародна організація, через те що згідно з японським законодавством Уряд Японії не має права надавати безкоштовну допомогу державам, що не визначені ООН як найменш розвинені.
Японською стороною було роз’яснено, що така організація зможе отримати на свій рахунок відповідну частку з загальної суми в 100 млн. дол. США, асигнованих Урядом Японії на надання допомоги Бєларусі, Казахстану, Росії та Україні в ліквідації ядерної зброї. Якщо це не буде реалізовано до 31 березня 1994 року, то виділені кошти будуть повернені до бюджету, їх перенесення на наступний фінансовий рік законодавство Японії не дозволяє.
З нашого боку була висловлена думка, що найкращим каналом для фінансування Японією програми скорочення та ліквідації ядерних озброєнь може бути Міжнародний фонд сприяння ядерному роззброєнню в Україні, з ініціативою створення якого виступив у Давосі Президент України Л.М. Кравчук.
З цією ініціативою планується також виступити на 48-й Сесії Генасамблеї ООН, що відкривається в вересні ц.р.
У зв’язку з цим вважаємо за доцільне доручити відповідним відомствам проаналізувати зазначену Угоду, та внести пропозиції щодо прийнятності для України її змісту.
Додаток: згадане, на 13 арк.
Перший заступник міністра М.П. Макаревич
———————————————————————————————————————————-
Першому заступнику міністра закордонних справ України М.П. Макаревичу
Доповідна записка
У зв’язку з тим, що МЗС України (УКОР) до цього часу так і не відреагувало належним чином на пропозицію МЗС Японії про можливість надання Україні частини виділеної з японського державного бюджету суми у 120 млн. дол. для ліквідації ядерної зброї, розташованої на території держав-суб’єктів колишнього СРСР, вважали б необхідним терміново повернутись до розгляду та остаточного вирішення цього питання.
Нещодавно під час неофіційної зустрічі посол Японії С. Суедзава досить гостро висловився з цього приводу, зазначивши, по-перше, що для отримання коштів з бюджету країни під програму допомоги Україні МЗС Японії обгрунтувало об’єктивну необхідність надання такої допомоги і тепер змушене констатувати фактичну відсутність інтересу до цього питання з боку України.
По-друге, на думку посла, наше мовчання трактується японським керівництвом як небажання на практиці дотримуватися декларацій про майбутній без’ядерний статус України.
По-третє, відсутність хоча б попередньої відповіді з нашого боку МЗС Японії розглядає як неповагу до своїх ініціатив, тим більше, що їх зміст, з точки зору японських дипломатів, відповідає національним інтересам України.
С. Суедзава застеріг від зволікань з офіційною відповіддю, пояснюючи, що невикористання хоча б частини виділеної з бюджету суми викличе ланцюгову реакцію: міністерство фінансів Японії застосовуватиме цей прецедент для відмови від фінансування будь-яких програм в Україні.
Навіть розуміючи, що посол Японії, можливо, дещо драматизує ситуацію, вважали б в той же час доцільним погодитися в принципі з пропозицією японської сторони, повідомивши про існування деяких розбіжностей у підходах сторін щодо механізму її реалізації.*
В умовах, коли ініціатива Президента України щодо створення Фонду сприяння ядерному роззброєнню ще не отримала міжнародної підтримки, продовжувати наполягати на тому, щоб японська пропозиція була реалізована виключно в рамках нашої ініціативи, не може бути виправданим з огляду на можливі негативні відгуки на такі українські підходи як в Японії, так і в інших країнах. Врешті-решт, це може призвести до відмови японської сторони від надання такої фінансової допомоги.
У зв’язку з цим, а також беручи до уваги факт повної відсутності договірно-правової основи українсько-японських відносин, невизначеності строків відкриття нашого посольства у Японії, затягування з вини МЗС питання з призначенням посла України в цю країну тощо, пропонуємо негайно дати принципову позитивну відповідь японській стороні на її пропозиції.
Таким чином, це питання з політичного рівня буде автоматично переведено на рівень технічний. А в ході узгодження пунктів згаданого двостороннього документу можна було б максимально забезпечити наші національні інтереси, запобігаючи дискримінаційним чи іншим пунктам, які можуть бути нав’язані японською стороною.
Слід також мати на увазі, що значна частина виділених коштів витрачатиметься, особливо на початковому етапі, на фінансування відряджень, нарад тощо. Це означатиме, що ці кошти почнуть працювати на користь Україні, а у двосторонніх відносинах з’явиться важливий канал взаємодії.
Доцільність такого кроку з політичної точки зору обумовлена:
- необхідністю закласти основу міжнародної допомоги Україні у справі ліквідації ядерної зброї;
- можливістю вийти на тісні контакти з тими колами в Японії, які займаються високими технологіями, не чекаючи укладення відповідних міждержавних угод;
- створенням ситуації, коли Японії – країні з величезним інвестиційним потенціалом, яка активно прагне вийти на передові позиції у світовій політиці – буде продемонстровано, що саме їй віддано певну перевагу перед іншими державами (США, країни ЄС).
*Японська сторона запропонувала варіант виділення коштів, що базується на відповідній двосторонній угоді, проект якої розглядається в УКОР. МЗС України пропонує здійснити згадану фінансову допомогу в рамках міжнародного Фонду сприяння ядерному роззброєнню.
Прошу терміново розглянути.
Начальник Першого територіального управління М.П. Дашкевич
05.10.93
—————————————————————————————————————————
Звіт про переговори делегацій України і Японії щодо укладення «рамкової» угоди про надання допомоги у ліквідації ядерних озброєнь
27-28 грудня 1993 року у МЗС України відбулись переговори між делегаціями України та Японії щодо укладання «рамкової» угоди про надання Україні допомоги у ліквідації ядерних озброєнь, що підлягають скороченню в Україні.
З японської сторони участь у переговорах взяли Хісанорі Яегачі – помічник зав. відділом контролю над озброєннями і роззброєння МЗС Японії та Тацухіто Касаї – перший секретар Посольства Японії в Україні, з української – делегація, затверджена дорученням Кабінету Міністрів України від 25.12.93 № 24281/23.
В результаті переговорів узгоджено основні положення проекту Угоди. Робочою мовою переговорів була російська. Текст Угоди, принципові положення якого погоджені сторонами, додається.
Разом з тим, залишився ряд суперечливих положень, з яких поки-що не вдалось досягти консенсусу. В зазначеному тексті Угоди наводиться два варіанти цих положень, при цьому українські пропозиції поміщені у «косі» дужки, японські формулювання підкреслені.
Більшість з неузгоджених моментів не мають принципового характеру і, на думку делегації України, можуть бути вирішені після остаточного опрацювання тексту японськими експертами.
З питань, що викликали суттєві розбіжності у позиціях двох делегацій і не дозволили вийти на парафування Угоди в цілому, слід відзначити такі:
1. Закладаючи в статтю 9 Угоди положення щодо пільг та імунітетів, японська делегація сподівалась після укладення «рамкової» угоди продовжити процес переговорів і ці положення закріпити в ще одній міжурядовій угоді, або щоразу посилатись на вказані положення у імплементаційних угодах. При цьому японська сторона вважає, що їй мають бути надані максимально можливі з наданих іншим країнам у аналогічних угодах пільги.
Зважаючи на це, нашою делегацією було запропоновано вже в «рамковій» угоді конкретизувати обсяг пільг та імунітетів, і підготовлена нова редакція статті 9. Ця редакція передбачає заміну статті 9 на три нових 9-11, які наведені у додатку, переданому японській делегації. В новій редакції містяться пільги і імунітетів в обсягах, що не перевищують аналогічних в «рамковій» угоді з США.
2. Делегація Японії зайняла жорстку позицію з приводу порядку набуття чинності Угодою, настоюючи, щоб вона вступила в дію одразу після підписання. Нашою делегацією роз’яснено, що, оскільки Угода містить ряд положень, які потребують виконання певних внутрішньодержавних процедур, набрання нею чинності для України з дня підписання є неможливим.
В результаті тривалих переговорів і з’ясування механізмів вводу в дію таких угод в Україні, японська делегація погодилась провести додаткові консультації з цього приводу після повернення до своєї столиці.
3. В ультимативній формі японською делегацією було поставлене питання щодо мови укладення Угоди. Посилаючись на відсутність у МЗС Японії кваліфікованих перекладачів з української мови, неприйнятність використання інших структур для підготовки офіційного перекладу, делегація Японії запропонувала укласти угоду англійською мовою. При цьому кожна з сторін забезпечить офіційний переклад англійського тексту на національну мову для внесення його у відповідні органи.
В ході переговорів вдалось з’ясувати, що механізм надання допомоги Японією суттєво відрізняється від механізму, передбаченого США. Зокрема, немає обмежень на використання коштів Комітету, створення якого передбачене Угодою, лише японськими юридичними особами. Якщо запропоновані на розгляд Комітету проекти передбачатимуть використання робіт та надання послуг українськими підприємствами, і буде японською стороною визнано («що ці проекти є конкурентноспроможними» – дописано рукописом – авт.), то кошти можуть спрямовуватись безпосередньо на оплату українських робіт та послуг.
Черговий етап переговорів повинен відбутись в середині січня 1994 року.
Глава делегації, начальник УКОР МЗС України К.І. Грищенко
Інші документи, пов’язані з підготовкою та/або погодженням проєкту тексту Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, в подальшому укладеного 05 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу (Будапештський меморандум), які були нами отримані з галузевого державного архіву дипломатичної служби України – шукайте за тегом «Будапештський меморандум».
Ілюстрація анонсу згенерована ChatGPT
