Кожного року третина будівельних закупівель припадає на IV квартал, тобто закупівлі і у 2023, і у 2024, і цього року ймовірно теж, більшою мірою зміщені на кінець року. Доцільно було б витрачати ці кошти більш рівномірно, щоб відбудова була більш ефективною.
Про це повідомила старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко під час презентації підсумків року від проєкту «Контроль витрат на відновлення».
Серед найбільших витрат на відбудову вона назвала будівництво водогонів для міст Кривого Рогу та Марганця на Дніпропетровщині.
Загалом у 2023 році витрати на будівельні закупівлі становили 296 млрд грн, а у 2024 році – 280 млрд грн (~ $7-8 млрд або близько 4% ВВП щорічно). Такі ж обсяги будуть досягнуті і за підсумками 2025 року. Розрахунки засновані на даних системи закупівель Prozorro.
Загалом за три роки відновлено 46% пошкоджених медичних та 28% освітніх закладів, спрямовано більше $1 млрд на компенсацію за руйнування житла.
Однак це значно менше, ніж оцінки коштів, потрібних на відновлення згідно з RDNA4 ($193 млрд на відновлення житла, освіти, медицини, соціальної та муніципальної інфраструктури).
Третій рік поспіль в Києві та Київській області обсяги будівельних закупівель найбільші, проте у цьому регіоні ці закупівлі дуже рідко є саме відбудовою. Водночас Дніпропетровська, Харківська та Одеська області, які зазнають дуже багато руйнувань з боку агресора, є серед лідерів закупівель на будівництво.
За даними проєкту «Контроль витрат на відновлення України», 78% закупівель на будівництво та відновлення України відбувається лише з одним учасником (дані системи Prozorro за три квартали 2025 року). У 2023 та 2024 роках цей показник становив 75% та 77% відповідно.
«Якби на тендерах було багато учасників, Україна могла би заощаджувати значні кошти та спрямовувати їх на будівництво додаткових об’єктів. Адже саме висока конкуренція призводить до зменшення ціни», – зазначила Колесніченко.
Відбудова робиться саме в громадах, і треба в самих громадах дивитися, що в них відбувається.
Про це сказала провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, яка присвятила виступ практичному моніторингу відбудови на місцях. Його здійснювали 35 громадських організацій. Моніторинг охопив відбудову близько 800 об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема житла, закладів освіти та охорони здоров’я, а також ЦНАПів. Результати представлені на порталі Big Recovery Portal.
«Що з’ясували наші грантисти (залучені громадські організації – ред.)? Що залученість громадськості та громадян дуже низька: найчастіше – не залучаються. Хоча ситуація частково змінилася в 24-му – на початку 25-го років, коли громади намагалися розробити програми і плани відбудови, які тепер вже не потрібні. Тепер треба фактично тільки стратегія територіального розвитку, – каже Олександра Бетлій. – Жителі багатоквартирних будинків, які пошкоджені були і які відбудовуються, досить часто не мають взагалі інформації, що відбувається і коли їм чекати повернення додому, коли буде щось зроблено. І це дуже, мені здається, неправильно, тому що сьогодні людям потрібна оця впевненість, що щось відбувається і коли вони зможуть справді повернутися додому, тому що домівка – це важливо».
Співзасновник громадської організації «Технології прогресу», яка адмініструє Big Recovery Portal, Макс Нефьодов, перший заступник міністра економіки України у 2015-2019, розказав про Мапу об’єктів відбудови. BRP прагне стати ресурсом, де люди можуть легко зрозуміти, що відбувається поруч із ними, та мати прості й доступні інструменти впливу та реакції на ці процеси.
Макс Нефьодов висловив жаль, що попри ухвалення закону про публікацію в Prozorro кошторисів у машинозчитувальному форматі, залишаються питання щодо класифікаторів будівельних робіт, послуг та будівельних матеріалів.
«Це – блок, по якому будемо активно працювати з партнерами в подальшому, – сказав він. – Врешті-решт, ми б хотіли показувати, скільки коштує в Україні, в середньому, асфальт, скільки коштує в Україні, в середньому, цегла чи двері. Це буде корисна інформація з точки зору аналітики, з точки зору бізнесу, який хоче заходити в тендери чи будувати заводи, і, нарешті, це – корисна інформація для самих замовників, які складають кошторис».
Тобто, Нефьодов наголосив, що деталізація в Prozorro кошторисів у машинозчитувальному форматі потрібна для підвищення прозорості цін.
* * *
Проєкт «Контроль витрат на відновлення України» є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Технологій прогресу. Проєкт фінансується Європейським союзом.
