Виставка, присвячена репресованим та вбитим українським науковцям та науковицям, триватиме з 10 лютого по 10 березня у Гарвардському університеті в США та буде експонуватися на мистецькій стіні центру (Art Wall).
Про це повідомляється в пресрелізі.
Мета виставки – показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.
«Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?» – це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія», – пояснюють організатори виставки.
Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шарапова.
Серед імен:
- Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;
- Валентина Радзимовська, біологиня;
- Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;
- Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;
- Лев Шубников, фізик низьких температур;
- Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;
- Ганна Закревська, геологиня;
- Біжан Шарапов, біолог, популяризатор науки;
- Василь Кладько, фізик;
- Людмила Шевцова, біологиня.
Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа «Куншт», у співпраці з інтернет-порталом «Моя наука» та проєктом «Українські вчені на війні». Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу «Моя наука», і Христина Семерин, дослідниця та есеїстка.
Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа «Куншт» і Фундації ЗМІН у співпраці з «Моя наука», «Українські вчені на війні» та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.
«Ефективність науковців постійно оцінюється: індексом цитування, кількістю публікації, патентами, престижними преміями, як-от Нобелівською премією. Але всі ці здобутки залежать не лише від таланту науковців, не лише від наявності інфраструктури для досліджень, але й від свободи для проведення таких досліджень. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну команда проєкту «Наука в небезпеці» (Science at Risk) готує репортажі про українських науковців та установи, які постраждали від агресії. Але для того, щоб зрозуміти умови, в яких розвивається наука в Україні сьогодні, потрібно дивитися глибше в історію, яка сповнена увʼязненнями, репресіями та розстрілами. Ми створили цю виставку, щоб відкрити для світової спільноти імена українських науковців, які зробили великий внесок у науку, але могли б зробити ще більший, якби мали свободу досліджувати. Ми хочемо, щоб ця виставка слугувала поштовхом до діалогу між українськими науковцями та світовою спільнотою», – пояснює Кирило Бескоровайний, співзасновник «Куншту» та проєкту Science at Risk.
Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.
Організатори висловлюють вдячність родинам Біжана Шарапова, Василя Кладька та Людмили Шевцової за дозвіл долучити цих науковців до виставки.
«Випадково дізнавшись історії українських науковців, які були репресовані чи змушені тікати з СРСР, я подумав: а скільки таких вчених, про яких радянський режим наказав забути? Щоб порахувати, треба лише зібрати повний список учених міжвоєнного періоду та знайти тих, про кого нічого невідомо. Повернути невідомі імена для мене означає зруйнувати плани вбивць та дізнатися істинний стан справ. Останнє також є ціллю наукового пізнання, а тому, безперечно, близьке мені як науковцю. Зараз науковці гинуть на моїх очах, тому зберегти їх імена стає продовженням моєї роботи з більш давньою історією, продовженням опору насильству над українською наукою», – розповідає засновник порталу «Моя наука» Олексій Болдирєв.
