Відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», до 27 січня 2024 року місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
Український інститут національної памʼяті оприлюднив перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, відповідно, будуть перейменовані.
«Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону», – пишуть фахівці.
Перелік населених пунктів в Дніпропетровській області, назви яких містять російську імперську символіку
| 1 | с. Олександрополь | Дніпровський | Новопокровська селищна територіальна громада | 1812 року Лугові (Луговські) хутори перейменовано на Олександрополь на честь російського імператора Олександра І |
| 2 | с. Партизанське | Дніпровський | Слобожанська селищна територіальна громада | Назва є похідною від утвореного в селі після встановлення радянської влади колгоспу «Червоний партизан», назва якого вшановує т. зв. червоних партизанів, активних учасників встановлення радянської влади |
| 3 | с. Перше Травня | Дніпровський | Солонянська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 4 | с. Перше Травня | Дніпровський | Любимівська сільська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 5 | с-ще Горького | Дніпровський | Миколаївська сільська територіальна громада | Назване на честь Максима Горького (псевдонім, справжнє ім’я Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936) – російського та радянського «пролетарського» письменника та пропагандиста, члена партії більшовиків. Називав репресивний орган ОДПУ «інженерами перековки людських душ», оспівував будівництво Біломорканалу, брав участь у формуванні культу особи Сталіна. Висловлювався категорично проти перекладів його творів українською мовою, називаючи її «наречієм». |
| 6 | с. Маївка | Дніпровський | Чумаківська сільська територіальна громада | Село з’явилося після 1917 року, назва увічнює «маевку» (рос.) – в Російській імперії до 1917 р. нелегальне зібрання революційно налаштованого пролетаріату, яке влаштовувалося за містом в день 1 травня. «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 7 | с. Перше Травня | Кам’янський | Верхньодніпровська Міська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». До 1917 р. – Богодарівка. |
| 8 | с. Чкаловка | Кам’янський | Верхньодніпровська Міська територіальна громада | Назване на честь Чкалова В. П. (1904–1938) – російського радянського льотчика-випробувача, комбрига (1938), Героя Радянського Союзу (1936), глорифікованого радянською пропагандою з мілітарно-патріотичних міркувань. Чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. Не має відношення ні до національних українських мілітарних традицій, ні до історії України загалом. |
| 9 | с. Суворовське | Кам’янський | Криничанська селищна територіальна громада | Назване на честь Суворова О. В. (1729–1800) – військового діяча Російської імперії, генералісимуса (1799). У 1769–70 роках на чолі окремої бригади придушував шляхетську Барську конфедерацію та козацько-гайдамацьке повстання Коліївщину в Правобережній Україні. За наказом Катерини ІІ у 1778 р. організував депортацію християнського населення з Кримського ханства до Північного Приазов’я. 1794 очолив армію Російської імперії, яка придушила повстання Т .Косцюшка та захопила Варшаву, влаштувавши там різанину. За окупацію Речі Посполитої отримав чин генерал-фельдмаршала, а за Швейцарський похід 1799 чин генералісимуса. Національний герой та чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. |
| 10 | с. Первомайське | Кам’янський | Затишнянська сільська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 11 | с. Перше Травня | Криворізький | Апостолівська міська територіальна громада | Село засноване 1924 року, назва від розміщеного тут колгоспу «Перше Травня». «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 12 | с. Велика Костромка | Криворізький | Зеленодольська міська територіальна громада | Назва похідна від військового поселення Костромське (відоме з середини XVIII ст.), похідного від російського міста Кострома |
| 13 | с. Мала Костромка | Криворізький | Зеленодольська міська територіальна громада | Назва похідна від військового поселення Костромське (відоме з середини XVIII ст.), похідного від російського міста Кострома |
| 14 | с. Новокурське | Криворізький | Широківська селищна територіальна громада | назва похідна від російського міста Курськ |
| 15 | с-ще Червоний Запорожець | Криворізький | Грушівська сільська територіальна громада | Ідеологічна назва на вшанування «червоного козацтва» – збройного формування уряду т. зв. Української Народної Республіки Рад (пізніше УСРР). 28 грудня 1917 р., на противагу українському «Вільному козацтву», у Харкові був створений перший полк «червоного козацтва» під командуванням Віталія Примакова. |
| 16 | с. Перше Травня | Криворізький | Девладівська сільська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 17 | с. Чкаловка | Криворізький | Лозуватська сільська територіальна громада | Назване на честь Чкалова В. П. (1904–1938) – російського радянського льотчика-випробувача, комбрига (1938), Героя Радянського Союзу (1936), глорифікованого радянською пропагандою з мілітарно-патріотичних міркувань. Чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. Не має відношення ні до національних українських мілітарних традицій, ні до історії України загалом. |
| 18 | с. Суворовка | Криворізький | Новопільська сільська територіальна громада | Назване на честь Суворова О. В. (1729–1800) – військового діяча Російської імперії, генералісимуса (1799). У 1769–70 роках на чолі окремої бригади придушував шляхетську Барську конфедерацію та козацько-гайдамацьке повстання Коліївщину в Правобережній Україні. За наказом Катерини ІІ у 1778 р. організував депортацію християнського населення з Кримського ханства до Північного Приазов’я. 1794 очолив армію Російської імперії, яка придушила повстання Т .Косцюшка та захопила Варшаву, влаштувавши там різанину. За окупацію Речі Посполитої отримав чин генерал-фельдмаршала, а за Швейцарський похід 1799 чин генералісимуса. Національний герой та чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. |
| 19 | с. Першотравневе | Нікопольський | Першотравневська сільська територіальна громад | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 20 | с. Чкалове | Нікопольський | Першотравневська сільська територіальна громад | 1939 року Новомиколаївку перейменрвано на Чкалове на честь Чкалова В. П. (1904–1938) – російського радянського льотчика-випробувача, комбрига (1938), Героя Радянського Союзу (1936), глорифікованого радянською пропагандою з мілітарно-патріотичних міркувань. Чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. Не має відношення ні до національних українських мілітарних традицій, ні до історії України загалом. |
| 21 | м. Новомосковськ | Новомосковський | Новомосковська міська територіальна громада | До 1794 р. – Самара, Самарь, Нова Самара, Самарчик, Новоселиця. 1794 р. містечко Новоселиця перейменовано на Новомосковськ; похідна від назви столиці держави-агресора РФ. |
| 22 | с. Першотравенка | Новомосковський | Магдалинівська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 23 | смт Гвардійське | Новомосковський | Черкаська селищна територіальна громада | Засноване 1957 р., в 40-ту річницю Жовтневого перевороту 1917 року. Назва є похідною від більшовицьких парамілітарних загонів Червоної гвардії, згодом гвардійських частин Червоної армії та Збройних сил СРСР, глорифікує мілітарні традиції Російської імперії та СРСР і є російською імперською символікою. |
| 24 | м. Павлоград | Павлоградський | Павлоградська міська територіальна громада | До 1784 року – Матвіївська слобода, Матвіївка, Луганська слобода. 1794 року перейменовано на Павлоград на честь сина Катерини ІІ, спадкоємця престолу та майбутнього імператора Павла І. |
| 25 | с. Новомосковське | Павлоградський | Юріївська селищна територіальна громада | Назва похідна від Новомосковська, найменованого на честь Москви, тепер столиці держави-агресора РФ. |
| 26 | с. Первомайське | Павлоградський | Юріївська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 27 | м. Синельникове | Синельниківський | Синельниківська міська територіальна громада | Назване на честь Синельникова І. М. (1741–1788) – російського державного та військового діяча, генерал-майора, намісника Катеринославського намісництва (1783–1788), співробітника князя Потьомкіна. |
| 28 | м. Першотравенськ | Синельниківський | Першотравенська міська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». До 1961 р. – Шахтарськ. |
| 29 | с. Воронізьке | Синельниківський | Васильківська селищна територіальна громада | Назва походить від переселенців з російського Воронежа |
| 30 | с. Григорівка | Синельниківський | Васильківська селищна територіальна громада | У 1926 р. село Кривий Ріг перейменовано на Григорівку, на честь Григорія Петровського (1878-1958), тодішнього голови ВУЦВК (1920-1938). |
| 31 | с. Первомайське | Синельниківський | Васильківська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 32 | смт Іларіонове | Синельниківський | Іларіонівська селищна територіальна громада | 3 1875 р. Іванівка, яку 1897 року перейменовано на Іларіонове, на честь Ілларіона Воронцова-Дашкова (1837-1916) – російського державного і військового діяча, міністра імператорського двору і наділів (1881-1897), намісника на Кавказі (1905-1916), одного з найбільших землевласників в Катеринославській губернії. |
| 33 | с-ще Первомайське | Синельниківський | Іларіонівська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 34 | с. Першотравневе | Синельниківський | Покровська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих – після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 35 | с. Новопавлоградське | Синельниківський | Роздорська селищна територіальна громада | Назва, похідна від Павлограду, названого на честь сина Катерини ІІ, спадкоємця престолу та майбутнього імператора Павла І. |
Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:
- осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
- подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
- назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
Водночас закон передбачає винятки. Це:
- топоніми на честь постатей, які поряд із тим, що займали керівні посади в російських державних утвореннях від Московського царства до сучасної РФ чи сприяли її політиці, водночас захищали політичні, економічні, культурні права українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
- топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.
Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.
Якщо вам потрібна фахова оцінка конкретного випадку російських імперських впливів та подолання їх негативних наслідків, звертайтеся за консультацією: uinp@memory.gov.ua.
Раніше «Особи» повідомили:
- На Дніпропетровщині перейменували понад 2 тисячі топонімів, пов’язаних з росією: статистика по районам
- Синельникове збираються перейменувати: триває громадське обговорення
- Кому в Дніпрі виготовили адресних покажчиків за майже мільйон
1 коментар