Про це йдеться на сайті Опендатабот — сервісі моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру.
За дорослий контент вже відкрито на 27% справ більше, ніж за весь минулий рік — 1145 кримінальних проваджень за статтею 301 Кримінального кодексу України «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів».
У звітах ГПУ ці дві статті почали розділяти з 2022 року.
Цьогоріч до суду надійшло 68% справ, що стосуються порноконтенту з дорослими. До порівняння, у відповідний період торік до суду надходило 72,5% подібних справ.
Порноконтенту з дітьми до суду дійшло лише 57% справ. У відповідний період минулого року до суду надходило 69% подібних справ.
Від початку року було закрито 21 справу за доросле порно та 25 справ за дитячу порнографію.
Варто зауважити, що наразі у держави немає чіткого розуміння, що саме вважається «розповсюдженням» порнографії, а стаття не вбачає різниці між приватними інтимними фотографіями партнеру та комерційним сексуальним контентом.
Того року зареєстрували законопроєкт № 9623 про часткову декриміналізацію порнографії — зокрема, у сфері дорослого контенту. Проте відтоді жодних зрушень по законопроєкт не сталося. Керівник сектору ICT в Офісі ефективного регулювання Ігор Самоходський пов’язує це із небажанням підтримувати декриміналізацію депутатами Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
«Декриміналізація дорослої добровільної порнографії зекономить бюджетні кошти та забезпечить додаткові надходження до держбюджету завдяки податкам, водночас допоможе зменшити корупцію в правоохоронних органах. Це також вивільнить час правоохоронців на боротьбу з реальними злочинами — зокрема, на справи щодо розповсюдження дитячої порнографії», — каже Ігор Самоходський.
За підрахунками Офісу ефективного регулювання, правоохоронці витратили близько 85,5 тисяч робочих годин на справи за статтею 301 Кримінального кодексу України про поширення порно у 2021 році.
