У Дніпрі містяни скаржаться на сильне цвітіння річки, зелений колір води та неприємний запах. Фахівці пояснюють це масовим розмноженням синьо-зелених водоростей, якому сприяють спека, слабка течія та забруднення води.
Про це повідомляє Суспільне Дніпро.
Містянка Алла розповіла, що іноді сморід від річки доходить до її двору біля набережної.
«Неможливо, треба вже буде у протигазах скоро гуляти. Там уже не вода, там уже мул такий. Там за «Кулею» такий закуток є, де такий поганий запах, що це просто неможливо. А люди рибу ловлять. Я не знаю, що вони з нею роблять, її ж їсти не можна», – обурюється Алла.
Доцент кафедри екології та технології захисту навколишнього середовища Дніпровської політехніки Павло Ломазов пояснив, що зелений колір та консистенцію «киселю» воді надають синьо-зелені водорості – ціанобактерії.
Саме цвітіння є природним процесом, однак настільки інтенсивне розмноження водоростей уже свідчить про проблеми у водоймі.
Серед головних причин фахівець називає високу температуру повітря, слабку проточність Дніпра та потрапляння до річки забруднених стоків.
Цвітіння може призводити й до загибелі риби.
«Якраз оці синьо-зелені водорості, ціанобактерії вони ще називаються, що ми бачимо їх колір, вони в день виробляють кисень під дією фотосинтезу, під дією сонця, а вночі навпаки поглинають його. Тому вночі рибі важче дихати. Тому якраз таки під ранок ми можемо бачити іноді замор риби на березі», – пояснив Павло Ломазов.
Еколог Вадим Манюк зазначив, що водорості також підживлюють сполуки азоту й фосфору, які потрапляють у водойми із сільськогосподарських угідь разом із дощовими стоками.
«Треба фактично прибрати греблі на Дніпрі, на всіх водосховищах, по-перше. По-друге, повністю заборонити фермерам використовувати пестициди, гербіциди, або, принаймні, створити буферні зони, щоб з полів не було можливості потрапляти стокам дощовим у річки», – зазначив Вадим Манюк.
Ще одним джерелом фосфатів є побутова хімія та пральні порошки, розповів начальник управління охорони навколишнього середовища Дніпровської міськради Ярослав Крисько.
За його словами, для зменшення цвітіння необхідні модернізація водоканалів та збільшення проточності русла, оскільки синьо-зелені водорості особливо активно розмножуються у стоячій воді.
Нині у громади, додає Ярослав Крисько, немає коштів на подібні масштабні проєкти, адже мова йде про сотні мільйонів, а може й мільярди гривень.
Раніше ми повідомляли:
- «Бере проби раз на дві хвилини»: студентам ДНУ показали станцію моніторингу води «Наяда-2»
- Корея передала Дніпропетровщині мобільну лабораторію моніторингу якості вод
- Як підготувати запас води, щоб уникнути інфекцій без водопостачання
