Музичну композицію на вірш Олексія Мазура з Дніпра виконує київський гурт “Радіорай” на чолі з Віктором Головком.
Про це “Особам” повідомив автор віршів, дніпрянин Олексій Мазур.
Ось як Олексій розповідає про історію створення пісні:
– Я пропонував текст багатьом виконавцям і музичним гуртам. Почав з місцевих – дніпровських. Звертався Фейсбуком – у коментарях під постами на їхніх сторінках, приватними повідомленнями, електронною поштою, бо іншого ж зв’язку немаю. Жодної відповіді не отримав. Навіть не знаю, чи хоч потрапив їм текст на очі. Глухо… Продовжив уже зверненнями до іменитих співаків і колективів, що мають всеукраїнську популярність. Від цілої низки адресатів отримав вподобайки і схвальні відгуки. В тому числі від народних артистів і тих гуртів, чия назва на слуху і відома широкому загалу. Вони лайкали, називаючи текст “щемливим”, “пронизливим”, “вартісним”, “гідним”… Але далі цього справа не йшла. Хтось посилався на зайнятість, на роботу над власним матеріалом, а хтось ніяк не пояснював.
На моє превелике щастя, належний і дієвий відгук я знайшов у київського музиканта, фронтмена гурту й автора музичного проєкту “Радіорай” Віктора Головка. Я дуже задоволений співпрацею з майстерним музикою – глибоко творчою й відданою своїй справі людиною, з якою ми знайшли цілковите порозуміння щодо бачення пісні, її звучання. Щиро сподіваюсь, що це перша, але не остання наша пісня, бо відчуваю обопільний потенціал для подальшого співробітництва. До речі, Віктор має намір взяти пісню до свого наступного альбому, вихід якого запланований орієнтовно на лютий 2025 року. Ну і так само – виступати з нею на концертах, що мене дуже тішить.
Радий поділитися піснею зі всіма українцями і в першу чергу – з нашими захисниками, з бійцями ЗСУ. Бо вони – наша єдина надія на Свободу. Уклінно дякую нашим воїнам та прошу прийняти пісню у знак глибокої шани.
Автор також має публікації своєї віршованої творчості в провідному часописі української діаспори Північної Америки “Ukrainian people” (Чикаго, США), в “Українській літературній газеті” та в “Особах”. Більше поезії – на його поетичній сторінці.
Вагома її частина – це воєнна лірика, присвячена меморіалізації ратного подвигу українського Воїна та вшануванню пам’яті загиблих. Чимало віршів є доволі пісенними, а тому придатними до створення на їхній основі музичних творів у різних жанрах.
Якщо визначати віршований стиль чи напрямок, в якому пише автор, то сам він умовно й у загальних рисах характеризує його чимсь подібним до готично-урбаністичного декадансу, щоправда, як уточнює, не без деяких періодичних “прояснень”, тобто відхилень від дотримуваної магістралі.
В основному – це віршований поп-рок, рок з вкрапленнями панку, гранджу і зовсім трохи – естради.
– Живі і мертві, нескорені і зневірені, натхненні і занепалі духом, щасливі й згорьовані в коханні, зниклі безвісти, привиди, чужі, лузери та міські божевільні чекають на вас… аби виплеснути свою душу, – говорить Олексій Мазур.
Дніпрянин вкотре звертається до місцевих музик з проханням відгукнутися та розпочати творчу співпрацю. Так само автор відкритий до контактів з виконавцями з різних міст України й пропонує свою пісенну лірику, де є тексти як для чоловічого, так і жіночого вокалів.
А зараз в “Особах” – прем’єра пісні:
“Я ішов” – слова: Олексій Мазур (Дніпро)
вокал, музика – Віктор (ВГ) Головко, гурт “Радіорай” (Київ)
Аранжування: муз. проект “Радіорай”
Запис здійснено на студії Radioraj Production © 2024
Зведення і мастеринг: Arefyev Studio. Звукорежисер: Randall Lawrence.
Раніше “Особи” також писали: Кінематографічне “кидалово”. Як столичні кіномитці дніпровського “авторитета” на гроші “розвели”.
1 коментар