Середня очікувана тривалість життя українців при народженні – 69,77 років (станом на 2021 рік). Для порівняння: у 2023 році словенці, чехи й естонці стали лідерами за тривалістю життя, яка становила 82 роки, 79,9 та 79,1 років відповідно. Порівняно із роком вступу в Європейський Союз тривалість життя найбільше зросла у мешканців Естонії (на 6,7 років), Литви (на 5,6 років), Словенії та Латвії (майже на 5 років).
Про це йдеться у дослідженні «Вигоди для українців від вступу в ЄС: екологічна якість життя», яке опублікував Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».
Дослідження країн, які приєдналися до ЄС у 2004–2013 роках, показує: після вступу там системно знижувалося забруднення повітря дрібнодисперсним пилом PM2,5 і PM10, а разом із цим – передчасна смертність через брудне повітря.
«Частка відновлюваних джерел енергії в ЄС зростає, а низка країн, які нещодавно приєднались до ЄС демонструє значно вище зростання у порівнянні з середнім по ЄС, – йдеться в дослідженні. – Зростання частки ВДЕ означає чистіше повітря, менше захворювань населення та передчасних смертей, здоровіше довкілля для життя».
Крім того, за висновками аналітиків, у країнах, що стали членами ЄС, скоротилася енергетична бідність: людей, які не могли нормально опалювати житло, стало менше.
Для степового регіону з холодними вітряними зимами, яким є Дніпропетровщина, та значною часткою приватного сектору у енергетиці держави це означає не абстрактні показники, а менші витрати на тепло, утеплення будинків і перехід на чистішу енергію.
Ще один практичний плюс – відходи. У більшості країн після вступу до ЄС рівень переробки побутового сміття зріс до 50-60%. Для Дніпропетровської області, де великі міста та промислові громади продукують значні обсяги твердих побутових відходів (ТПВ), це шанс зменшити навантаження на полігони та отримати нову економіку вторсировини. Для порівняння: в Україні у 2022 році переробили лише 9,9% побутових відходів.
Не менш важлива і вода. У країнах, які вступили до ЄС, зростав доступ до централізованого водопостачання. Для сіл Дніпропетровської області, особливо степових громад із проблемою якості свердловинної води, це може означати безпечнішу питну воду та стабільніше водозабезпечення.
Окремо дослідження фіксує зростання покриття швидкісним Інтернетом.
«У 2024 році найбільше домогосподарств покрито високошвидкісним Інтернетом в Румунії (96%), Болгарії (90%), Угорщині (86%), Польщі (84%) та Словенії (80%), найменше – у Чехії (54%) та Латвії (68%)», – йдеться в аналітиці.
Для віддалених сіл це напряму пов’язано з доступом до дистанційної освіти, телемедицини, роботи й цифрових сервісів.
