На початку квітня 2025 року “Українська правда” знайшла іспанську квартиру дружини народного депутата Юрія Корявченкова – “Юзіка” з “Кварталу 95”. Площа – 91 кв. м, ціна – понад 6,5 млн грн, дата придбання – 10 січня 2025 року.
Про це повідомляє Економічна правда.
За три роки великої війни сім’я депутата від “Слуги народу” встигла обзавестися нерухомістю в Іспанії. Корявченков задекларував квартиру лише після того, як журналісти про це написали, і це був лише початок.
ЕП вирішила з’ясувати, чи одинокий депутат у своєму виборі. Редакція проаналізувала понад 51 тис. декларацій за 2025 рік, поданих суддями, прокурорами, поліцейськими, народними депутатами, митниками, держслужбовцями категорій А та Б. Мета – знайти всіх, хто сам або через членів родини придбав нерухомість за кордоном з лютого 2022 року. Орендарів і тих, хто лише користується житлом без права власності, до вибірки не включали. Лише реальних власників.
Результат: 83 чиновники задекларували 108 об’єктів закордонної нерухомості, придбаних після лютого 2022 року. Квартири, будинки, земельні ділянки у 20 країнах. Більшість оформили майно на дружину, чоловіка або дітей і відзвітували перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Деякі задекларували майно лише після того, як журналісти написали про знахідку, як у випадку з Корявченковим.
25 із 108 об’єктів придбані у 2025 році.
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області (межує з РФ та регулярно перебуває під атаками) Олександра Пруднікова також задекларувала нерухомість в Іспанії. У вересні 2025-го її дочка придбала квартиру площею 104 кв. м. Оціночну вартість у декларації не вказали.
Суддя Дніпровського районного суду з донецькою реєстрацією Ольга Луньова задекларувала дві квартири: у Туреччині та у Франції. Остання коштувала понад 10 млн грн.
Прокурори не відстають. Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури Іван Тарасов задекларував квартиру в Австрії площею 67 кв. м, яку дружина придбала в березні 2025 року. Оціночна вартість – майже 12 млн грн або понад 280 тис. дол.
Для порівняння: середня офіційна зарплата прокурора в Україні – близько 65 тис. грн на місяць. Щоб накопичити на цю квартиру, відкладаючи всю зарплату до копійки, знадобилося б понад п’ятнадцять років.
Ще одна прокурорка – Тетяна Трачук з Вінниці – у лютому 2025-го купила квартиру в Польщі площею 27 кв. м за власні кошти.
Показові приклади легко знайти серед тих, хто за посадою стоїть на охороні кордону. Заступник начальника відділу Львівської митниці Петро Паробок у перші місяці великої війни придбав об’єкт нерухомості в Іспанії площею 123 кв. м. Оціночна вартість у декларації не вказана.
Його колега Олег Мельник, заступник директора департаменту Державної митної служби, у 2023 році купив квартиру в Болгарії площею 63 кв. м майже за 1,8 млн грн. Митники, чия робота – контролювати, що перетинає кордон, самі активно рухають гроші за його межі.
Якщо розкласти знахідки за посадами, то абсолютним лідером є судді: 41 із 108 об’єктів належить служителям Феміди або членам їхніх сімей. Це майже кожен другий об’єкт у вибірці. Найяскравіші приклади – суддя Зіневич (27 млн грн) та суддя Дупляк (13 млн грн). Обидві – з Господарського суду міста Києва, а їх будинки розташовані в США.
Серед країн першою є Болгарія (28 об’єктів), другою – Іспанія (16), третьою – Польща (14). Болгарія популярна через відносно низькі ціни на нерухомість і близькість до українського кордону. Іспанія – традиційний вибір для тих, хто думає про місце для постійного проживання. Також у списку Туреччина (11), США (7) та Румунія (8).
108 об’єктів – це лише те, що чиновники задекларували. Скільки закордонної нерухомості залишилося поза реєстрами НАЗК – невідомо.
Декларації вимагають чесності, але НАЗК їх не перевіряє. Дані про власників у реєстрах інших країн Україна не отримує автоматично. Реальний масштаб став би відомий лише тоді, коли слідчі зіставили б українські декларації з іноземними реєстрами нерухомості, але після корупційних скандалів у самому НАЗК надії на такий прорив мало.
Інше питання – валютний контроль. Після запровадження воєнного стану у 2022 році в Україні діє базове правило: транскордонні перекази валюти з країни для фізосіб суттєво обмежені постановою НБУ. Банки не можуть здійснювати такі платежі, крім деяких винятків. Утім, вони не поодинокі і ними користуються декларанти.
По-перше, за кордоном дозволені розрахунки платіжними картками (часто з лімітами або через валютні рахунки), що дає змогу оплачувати нерухомість частинами.
По-друге, діє режим вивезення готівки (до 10 тис. євро без декларування або більше – з підтвердженням походження).
По-третє, використовуються юридично допустимі винятки та послаблення (навчання, лікування, утримання сім’ї, окремі інвестиційні чи боргові операції), які з 2023 року частково розширювалися. Урешті, придбання нерухомості може фінансуватися коштами, які перебували за кордоном до 2022 року.
Таким чином, хоча масового вільного виведення капіталу немає, але існує комбінація легальних каналів і регуляторних винятків. У сукупності вони дозволяють декларантам здійснювати великі витрати за кордоном, зокрема купувати нерухомість.
Раніше “Особи” також сповіщали: Із старого скандалу у новий. В чому на цей раз звинувачують депутатку Дніпропетровської облради Чиркову.
