Український агросектор здатний успішно адаптуватися до вимог Європейського Союзу, попри складність процесу та очікуваний спротив з боку європейських фермерів.
Про це зауважив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка у виступі під час регіонального діалогу між Урядом та бізнесом, який відбувся в місті Миргороді на початку квітня ц.р., йдеться в пресрелізі організаторів події.
«Євроінтеграція аграрного сектору – це складний, але абсолютно реалістичний процес. Ми вже бачимо, що більшість вимог ЄС є досяжними, і український агросектор здатний до них адаптуватися. Водночас важливо розуміти, що певний спротив з боку європейських фермерів є природним – подібні процеси відбувалися і під час розширення ЄС у минулому, – каже Тарас Качка. – Але водночас більшість держав і виробників у Європі розуміють, що Україна є важливою частиною спільного аграрного ринку. Саме тому для нас ключове завдання – як адаптуватися до вимог, так і разом із бізнесом сформувати бачення розвитку аграрної політики, яке відповідатиме європейським стандартам та водночас реальним потребам українських виробників».
Вступ України до ЄС збільшить сільськогосподарські угіддя Євросоюзу на 25%, а орні землі – на 31%.
«Добре спланована та ефективно впроваджена інтеграція України до ЄС є стратегічною інвестицією як для України, так і для Європейського Союзу», – каже експерт Ukraine2EU та Польської групи радників високого рівня, колишній генеральний директор Генерального директорату ЄС з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Єжи Плєва.
Він зауважує, що аграрні системи України та ЄС не конкурують, а природно доповнюють одна одну.
«Інтеграція українського аграрного сектору до ЄС створює нові спільні ланцюги доданої вартості та посилює світову продовольчу безпеку та ЄС як глобальний аграрний блок, – говорить Єжи Плєва. – Гарним прикладом є сектор високобілкових кормів, у якому ЄС є великим імпортером, тоді як Україна має суттєвий виробничий та експортний потенціал, що дозволив би ЄС поступово зменшити залежність від імпорту з інших ринків».
Захід «Регіональні діалоги» у Миргороді об’єднав близько 100 представників агропідприємств, ставши черговим кроком у побудові системного діалогу між владою та бізнесом на шляху України до ЄС. Подію організували Офіс Віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, спільно з Програмою підтримки інтеграції України до ЄС Ukraine2EU, у співпраці з Полтавською ОВА.
Програма заходу була зосереджена на трьох напрямах:
Рослинництво
У фокусі – гармонізація фітосанітарних вимог, що є одним із важливих елементів доступу до Єдиного ринку ЄС.
Експерти зосередилися на практичній підготовці виробників до застосування норм ЄС в частині використання засобів захисту рослин, запровадження екологічних стандартів у межах Європейського зеленого курсу, обговорили вплив цих змін на виробничі процеси, підтримку конкурентоспроможності продукції та необхідні інвестиції для модернізації.
Тваринництво
Учасники обговорили важливість імплементації закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також забезпечення інституційної спроможності для впровадження європейських правил контролю.
Ключова увага – на адаптації вимог та фінансових інструментах підтримки тваринницьких господарств у цьому процесі.
Харчова та переробна промисловість
Сесія присвячена забезпеченню високих стандартів якості та безпечності харчової продукції.
Обговорили впровадження європейських правил, процедур і систем контролю, необхідних для функціонування Єдиного ринку ЄС. Також у фокусі – можливості залучення фінансових інструментів для модернізації підприємств, що є важливими для підвищення їхньої стійкості та конкурентоспроможності.
Заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Євген Кончаковський зазначив, що на Полтавщині активно працюють над адаптацією виробництва харчових продуктів до вимог Європейського Союзу:
«На сьогодні область посідає лідируючі позиції із запровадження програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення «Молочний модуль». Обладнання встановлено в чотирьох лабораторіях області. Майже всі сільськогосподарські підприємства – виробники сирого молока – долучилися до роботи цього модуля. Також працює пілотний проєкт з імплементації європейської мережі збору мікроекономічних даних про сільськогосподарські підприємства (FADN/FSDN)».
Присутній на «Регіональному діалозі» заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький відзвітував, що Україна вже виконала близько 74% положень Угоди про асоціацію з ЄС у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій і 83% – у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики.
«Інтеграція до ЄС є для українського агросектору стратегічною, адже Євросоюз – це наш ключовий торговельний партнер. У 2025 році на нього припало майже половина агроекспорту: 47,5%, або 10,7 млрд доларів США, сказав заступник міністра. – Для українського АПК це означає не лише закріплення на основному ринку збуту. Йдеться про підвищення конкурентоспроможності наших виробників, доступ до європейських програм підтримки фермерів і перехід до більш стабільної, прогнозованої моделі розвитку галузі».
Також треба знати, що повоєнне відновлення аграрного сектору України (дані П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб України / Rapid Damage and Needs Assessment; RDNA5) потребуватиме $55 млрд до 2035 року – це масштабні замовлення для європейських компаній у сфері техніки, обладнання, технологій та виробничих ресурсів. Євроінтеграція українського агросектору – питання спільної вигоди, а не лише української адаптації.
