Новини

Контрабанда смартфонів: чому «Укрпошта» стала слабким місцем для схеми

Замість сплати мита та ПДВ шахраї користувалися іменами «мертвих душ».

203Переглядів

Аналіз 87 рішень Солом’янського суду Києва за лютий-серпень 2025 року показав роботу схеми уникнення податків при ввезенні електроніки через держпідприємство  «Укрпошта».

Про це повідомив у Facebook, з посиланням на аналіз Євгена Плінського, керівник Громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа» Сергій Чернявський.

За даними судових документів, правоохоронцями було вилучено 464 телефони, 80 планшетів та ще 66 одиниць техніки з партії контрабандних товарів на 1,4 млн грн.

За версією митниці, комерційні партії товарів ділилися на дрібні відправлення й оформлювалися на вигаданих людей.

«Ключовим доказом є саме фіктивні дані одержувачів, що унеможливлює ідентифікацію реального власника товару, – йдеться в дописі. – Підтвердження того, що адресанта не існує, стає незаперечним доказом у суді. Суди послідовно стають на бік митниці, визнаючи китайських продавців з маркетплейсу AliExpress винними у порушенні ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. На них накладаються штрафи у розмірі від 50% до 100% вартості товару та ухвалюється конфіскація всієї партії електроніки на користь держави.

Очевидно, що стягнення коштів з іноземних продавців практично неможливе, натомість конфіскація товару є ефективною мірою».

У постановах зазначається, що товари занижували у вартості (від 46 до 112 доларів), аби не перевищити безподатковий ліміт у 150 євро. Часто вони декларувалися загальними словами «phone» чи «tablet», тоді як огляд показував конкретні бренди: AGM, Blackview, CUBOT, DOOGEE, Fossibot, Hotwav, IIIF150, OSCAL, OUKITEL, Poco, Realme, Redmi, Ulefone, Umidigi,  Blackview, Lenovo, OSCAL, OUKITEL, Redmi.

Отримання посилок відбувалося без перевірки документів – лише за SMS-кодом. Це, на думку митників, стало «критичною вразливістю».

Суди визнавали продавців з AliExpress винними у порушенні Митного кодексу, конфісковували партії та накладали штрафи у розмірі до 100% вартості.

Ключовим доказом у судових справах стали саме фіктивні дані одержувачів, що унеможливило ідентифікацію реального власника товару.

Також «Особи» повідомляли:

Фото анонсу – Бюро Економічної Безпеки (БЕБ)

Залишити відповідь