У фінальному етапі відмови України від ядерної зброї вирішальна політична роль належала другому президентові України Леоніду Кучмі.
Це випливає з інтерв’ю виданню «Главком» дипломата і письменника Юрія Щербака, який у 1992-1994 роках був послом України в Ізраїлі, у 1994-1998 очолив дипломатичну місію України в США і за сумісництвом – у Мексиці. У 2000-2003 роках Щербак був послом в Канаді.
«Тоді (перед підписанням Будапештського меморандуму – ред.) Кучма перебував під величезним тиском. Спочатку він був проти того, щоб віддавати ядерну зброю…» – сказав Юрій Щербак.
Провину за то, що Україна не залишила жодної боєголовки тактичної ядерної зброї він покладає на тогочасну армію, яка хотіла виконання наказу з Москви.
«Як розповідав мені Леонід Кравчук, наступного ж дня після проголошення Україною Незалежності з Москви надійшов наказ негайно вивезти з нашої території всю тактичну ядерну зброю. Тобто мобільні установки, які нам би дуже стали у пригоді… Сам Кравчук на той момент ще не був президентом, і жодних важелів впливу на армію він не мав», – сказав експосол.
Після перемоги на президентських виборах у липні 1994 року саме команда нового глави держави – Леоніда Кучми доводила до завершення процес, що завершився Будапештським меморандумом і фактичною передачею стратегічного ядерного арсеналу.
«У Будапештському меморандумі були враховані інтереси Росії та США, бо адміністрація тодішнього американського президента Білла Клінтона проголосила політику Russia first – «Росія передусім». І я мав постійно вислуховувати від американців те, якою чудовою є ситуація в Росії», – сказав Юрій Щербак.
Згідно з текстом, головним автором Будапештського меморандуму від України був Олександр Чалий – колишній дипломат і заступник голови МЗС, переговорник на російсько-українських переговорах у Стамбулі в березні 2022-го.
