З виробниками-металургами з Казахстану, Індії та Китаю, де нижча вартість електроенергії і діють державні субсидії, у нашої країни існує жорстка міжнародна конкуренція. Через воєнні блекаути виробництво сталі в Україні часто стає менш ефективним і більш «вуглецевим» – але правила Європейського Союзу не передбачають для цього винятків.
Про це йшлося на «круглому столі» у Києві 5 травня, де Уряд і бізнес обговорювали конкретні кроки адаптації адаптації до правил ЄС.
Вже зараз металургійні підприємства України готуються до нових правил: з 2026 року експорт сталі до ЄС може обкладатися «вуглецевим податком», а понад квоти – митами до 50%.
«Ключовим регуляторним викликом для галузі є механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який за викиди, здійснені з 1 січня 2026 року, зобов’язує виробників сплачувати «вуглецевий податок» під час експорту товарів до ЄС – що вищі викиди на виробництві, то дорожчий експорт, – йдеться в пресрелізі за підсумками «круглого столу». – За даними Федерації роботодавців України, практично весь обсяг українського експорту (близько 91%), що підпадає під CBAM, припадає на металургійну продукцію».
З приводу CBAM наприкінці квітня під час саміту Україна-ЄС віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка провів переговори з профільними Директоратами Єврокомісії.
«Переважна частка в українському експорті сталі припадає на ЄС. Нас розглядають як важливого партнера, – каже Тарас Качка. – У 2022 році ЄС запровадив безпрецедентні рішення для підтримки українських виробників-експортерів, і ми цінуємо цей внесок у стійкість української економіки».
Окремою проблемою є перевірка реальних викидів підприємств. Для цього потрібні сертифіковані верифікатори. Але через війну іноземні спеціалісти часто не готові виїжджати на українські заводи. Якщо ж підприємства не доведуть свої фактичні викиди, ЄС застосовуватиме стандартні показники, що автоматично збільшує суму «вуглецевого податку».
«Україна наполягає на застосуванні нульової ставки в межах механізму CBAM на початковому етапі його впровадження, з огляду на форс-мажорні обставини через війну. У цьому напрямку ми працюємо з міжнародними партнерами. Водночас триває співпраця зі шведськими та німецькими колегами зі спрощення процедур акредитації верифікаторів, а також напрацьовується механізм залучення німецьких верифікаторів для проведення робіт з верифікації в Україні та навчання наших фахівців», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький.
За даними «Укрметалургпрому», у 2025 році завантаження виробничих потужностей галузі досягло 92,5%, однак через війну загальні потужності скоротилися удвічі – з 16,2 до 8 млн тонн. Лише 12% виробництва сталі в Україні зараз припадає на електродугові печі, які вважаються основою «зеленої» металургії.
До цього додається фінансова складова: за оцінками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, для досягнення вуглецевої нейтральності та виконання кліматичних цілей, Україні необхідно залучити €102 млрд капітальних інвестицій до 2030 року.
«Слід очікувати, що значна частка індустріальних інвестиційних потреб припаде саме на металургійний сектор як одну з найбільш енерго- та вуглецеємних галузей», – повідомляють у пресрелізі.
Захід був організований Офісом віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Програмою підтримки інтеграції України до ЄС Ukraine2EU і зібрав близько 50 представників підприємств галузі, державних органів, міжнародних експертів та регуляторів.
Також «Особи» повідомляли:
- Як вступ до ЄС змінить життя на промисловій Дніпропетровщині
- Глобальний аграрний хаб: вступ України до ЄС на третину збільшить орні землі блоку
- Відбудову Дніпропетровщини переводять на зелені стандарти ЄС
Зображення анонсу згенероване ChatGPT
